Пошук нових біотичних еліситорів – речовин фітопатогенів, здатних викликати неспецифічну стійкість рослин – актуальний напрям захисту рослин. Зокрема, нами була запропонована щавлева кислота та показана її ефективність проти гемібіотрофа, збудника септоріозу Septoria tritici. Однак застосування еліситорів у боротьбі з одночасним ураженням посівів пшениці кількома грибними захворюваннями вивчено недостатньо, хоча в полі таке зустрічається досить часто. Тому метою нашої роботи було вивчення індукції неспецифічної стійкості пшениці Triticum aestivum L. проти одночасного ураження гемібіотрофом та облігатним паразитом шляхом обробки біотичними еліситорами.

Так як і S. tritici, збудник бурої іржі Puccinia recondita Rob.et Desm. f. tritici Eriks. et Jenn. (Puccinia triticina Eriks.) уражує листки пшениці, зменшуючи асиміляційну поверхню та спричиняючи їх передчасне відмирання і формування неповноцінних зернівок, однак є облігатним паразитом. Об’єктом дослідження були сорти озимої м’якої пшениці Triticum aestivum L. ‘Поліська 90’ та ‘Столична’, що вирощували в Київській області з застосуванням типової для цієї зони агротехніки. Оригінатор обох сортів ННЦ «Інститут землеробства НААН України». У фазі виходу в трубку рослини обприскували водними розчинами щавлевої кислоти (0,1мМ) та донору оксиду азоту(0,5 мМ) – нітпропрусиду натрію (НПН), на третю добу після чого проводили інокуляцію збудником септоріозу S. tritici та бурої іржі P. recondita в концентрації 10⁶ спор/мл. Вміст ендогенного пероксиду водню визначали по реакції з сульфатом титану. Відбір зразків проводили після зараження протягом всього вегетаційного періоду. У фазу молочно-воскової стиглості вимірювали морфометричні параметри. Оцінку ступеню розвитку захворювання проводили по шкалі Саарі та Прескотта. Повторність дослідів триразова, результати оброблені статистично.

Показано, що вміст ендогенного пероксиду водню у оброблених та інфікованих збудниками септоріозу та бурої іржі рослин був на високому рівні протягом всього вегетаційного періоду. У стійкого сорту ‘Столична’ збільшення пулу ендогенного пероксиду водню, задіяного у лігніфікації клітинних стінок та боротьбі з поширенням інфекції, було більш значним, ніж у сорту ‘Поліська 90’. Дія щавлевої кислоти знижувала ступінь ураження листків пшениці у обох сортів на 10–15 %. Відзначено позитивний вплив обробки на ріст стебла та прапорцевого листка рослин, що сприяло розвитку колосу та повноцінних зернівок, реалізації продуктивного потенціалу пшениці в умовах зараження грибними фітопатогенами.

Таким чином, комплексна обробка пшениці донором сигнальної молекули та еліситором здатна індукувати захисні реакції, що забезпечують стійкість рослин до ураження грибним фітопатогенами різної трофності – як до облігатного паразиту, так і до гемібіотрофа, а також при їх сумісному прояві. Додаткова перевага даного методу – те, що він є екологічно безпечним.