Ефективність і доцільність перенесення хімічного захисту посівів пшениці озимої за допомогою післясходового гербіциду з весняного періоду на осінній та визначення оптимального строку його внесення в ґрунтово-кліматичних умовах Поліської зони, враховуючи біологічні особливості бур’янів і культури являється актуальним питанням.

Сівбу пшениці озимої проводили  в оптимальний строк 10 вересня, сортом Столична з нормою висіву 5 млн. насінин схожого насіння на 1 га. Удобрення – N₃₀Р₆₀К₆₀ восени + N₃₀ в підживлення весною. Схема досліду включала наступні варіанти: 1 – без використання післясходового гербіциду (контроль); 2 – обприскування посівів восени гербіцидом Еллай Супер 70,         в. г. (15 г/га); 3 – обприскування посівів весною гербіцидом Еллай Супер 70,    в. г. (15 г/га). Обприскування посівів восени проводилося 12 жовтня на початку кущіння пшениці озимої за температури повітря 12,0–13 °С.

Встановлено, що осіннє застосування післясходового гербіциду забезпечило зменшення кількості бур’янів в посівах пшениці озимої на 76,8 % порівняно до вихідного показника (260 шт/м²). При цьому загибель озимих і зимуючих видів осінньої популяції, які є більш шкодочинні, ніж сходи, що з’являються весною становила 96 %. Це забезпечило на початку вегетації культурним рослинам оптимальні умори для росту і розвитку, дало можливість  в перші фази розвиватися без конкуренції з боку бур’янів. Весною не було потреби повторно обробляти такі посіви гербіцидом. Весняне застосування післясходового гербіциду в фазі повного кущіння культури (20 квітня) сприяло зменшенню загальної забур’яненості посівів на 56,3 % порівняно з вихідним показником (340 шт/м²). Найменш чутливими до гербіциду були озимі види бур’янів осінньої вегетації, які на момент весняного обприскування були добре розвинутими, висота їх сягала 12–15 см. Зниження сирої маси бур’янів до контролю за весняного внесення гербіциду становило 55,3 %, тоді як за осіннього – 79,4 %.

Весняне внесення гербіциду сприяло підвищенню в середньому за два роки досліджень урожайності зерна пшениці озимої на 5,0 ц/га або на 24,9 %  порівняно з контролем, де хімічний захист не проводився. Хімічне контролювання бур’янів, яке застосовувалось восени, забезпечило підвищення урожайності зерна пшениці озимої на 11,3 ц/га або на 56,2 % порівняно до контролю без захисту і на 6,3 ц/га (20,1 %) порівняно до весняного їх застосування.

Таким чином, наведені  вище експериментальні дані вказують на те, що в ґрунтово-кліматичних умовах Полісся хімічне прополювання в осінній період виявилося більш ефективним порівняно з весняним, оскільки забезпечує більш надійний контроль забур’яненості, достовірно підвищує урожайність, що вказує на доцільність його застосування в системі захисту пшениці озимої від бур’янів.