На сучасному етапі розвитку сільськогосподарського виробництва використання біологічного методу вирощування культур набуває нових ефективних та екологічно безпечних регуляторів росту і розвитку рослин, які здатні регулювати процеси життєдіяльності рослин та ґрунтової мікрофлори, спрямовані мобілізувати потенційні можливості, закладені у геномі природою і селекцією. Тому метою досліджень було визначити вплив біологізації технології вирощування ячменю ярого на підвищення зернової продуктивності.

У 2012–2015 рр. Донецькою ДСДС НААН в рамках досліджень за завданням НААН стосовно підвищення продуктивності ярих колосових культур на базі екологічно безпечних технологічних рішень вивчалась ефективність біологічних елементів технології вирощування ячменю ярого в умовах Північного Степу.

Найкращі біометричні показники не залежно від фону живлення та попередника забезпечив варіант, де застосовувалось сумісна обробка насіння мікробіологічним комплексом препаратів та мікродобривом Сизам та обприскування посівів у фазу кущіння препаратом Сизам. Так, на фоні без добрив на цьому варіанті коефіцієнти кущіння та вторинних корені склали: 3,1 та 1,2, відповідно (попередник горох), а також 2,0 та 0,9, відповідно (попередник кукурудза. На органо-мінеральному фоні живлення: 3,4 та 1,5, відповідно (горох), а також 2,7 та 1,1 (кукурудза). На мінеральному фоні живлення: 3,6 та 2,0, відповідно (горох), а також 3,0 та 1,3 9 (кукурудза).

На фоні без добрив найкращий показник коефіцієнту продуктивного кущіння, не залежно від попереднику, був при сумісному використанні препарату Сизам та мікробіологічних препаратів. По гороху цей показник склав 1,27, а по кукурудзі – 1,06. На органо-мінеральному фоні живлення найкращі коефіцієнти продуктивного кущіння у рослин після гороху були на варіантах, де використовувалися препарати Сизам, Фосфоентерин та Діазофіт. Після кукурудзи найбільше продуктивних стебел було сформовано при сумісному застосуванні препарату Сизам та комплексу мікробіологічних препаратів. На мінеральному фоні живлення не залежно від попереднику ситуація була подібна з іншими фонами живлення.

Незалежно від фону живлення та попереднику найкращим варіантом виявилось сумісне використання препарату Сизам та комплексу мікробіологічних препаратів. Покращення показників структури врожаю порівняно з контролем при використання препаратів, що вивчались, так само вплинуло на врожайність ячменю ярого. Всі препарати, що вивчались, забезпечили значне підвищення рівня врожаю порівняно з контролем, але найкращим виявився варіант з сумісним використанням препарату Сизам та мікробіологічного комплексу. Найвища прибавка була сформована, незалежно від попередника, на органо-мінеральному фоні живлення (по гороху – 1,83 т/га; по кукурудзі – 1,11 т/га).