Наукові конференції України, IV Міжнародна нпк молодих вчених "Селекція, генетика та технології вирощування сільськогосподарських культур"

Розмір шрифту: 
Біологічні особливості стеблового зеленого живцювання лаванди вузьколистої (Lavandula angustifolia Mill.) в умовах Лісостепу України
Р. І. Кременчук

Остання редакція: 2017-07-15

Тези доповіді


Розширення ареалу вирощування ефіроолійних культур в Україні - важливе завдання аграрного сектору. Відомо, що така гарна і корисна рослина як лаванда вузьколиста (Lavandula angustifolia Mill.) в основному культура південних регіонів, оскільки сума ефективних температур у період її вегетації повинна становити не менше 2750…2950 С. Зона Лісостепу не завжди може забезпечити цю рослину потрібним теплом. Проте зацікавленість лавандою вузьколистою є досить високою у споживача, тому перед науковцями стоїть завдання розробити елементи технології розмноження та вирощування цієї культури в даних ґрунтово-кліматичних умовах, як цінної ефірноолійної та декоративної культури.

Для виконання поставлених завдань були використані 8 сортів лаванди вузьколистої вітчизняної та зарубіжної селекції: ‘Феєрфогель’, ‘Лівадія’, ‘Оріон’, ‘Восток’, ‘Кенінг Гумберг’, ‘Маестро’, ‘Веселі нотки’, ‘Річард Уолсс’ з характеристиками високого рівня декоративності. Живцювання і вивчення регенераційної здатності проводили за загальноприйнятими методиками     (А. І. Єрмакова (1985), Р. Х. Турецька (1968). Схема дослідів включала варіанти де факторами мінливості були сорти і біологічно активні речовини: β-індомілмасляна кислота (ІМК), бурштинова кислота і гіберелін.

У результаті досліджень виявлено, що даним сортам властива слабка регенераційна здатність за вкорінення стебловими зеленими живцями в умовах дрібнодисперсного зволоження без обробки біологічно активними речовинами. Виявлено неоднакову регенераційну здатність у досліджуваних рослин, яка залежала від строків живцювання та частини погона. У зелених живців досліджуваних видів регенерація кореневої системи за живцювання першої декади травня відбувається швидше, ніж за цей період квітня місяця, достовірно вищий показник виходу вкорінення з базальної частини пагона, порівняно з апікальною.

Аналізуючи результати досліджень виходу вкорінених зелених живців за живцювання пізнішого періоду, в середньому по сортах, встановлено коефіцієнт варіювання – від 11,9 до 16,2 %, порівняно за живцювання у квітні місяці – від 9,2 % до 14,7 %, незалежно з якої частини пагона були заготовлені. Найбільше вкорінення зафіксовано в сортів – ‘Лівадія’ (15,4 %), ‘Кенінг Гумберг’ (15,0 %), нижчі показники вкорінення мали рослини сорту ‘Річард Уолс’ (11,9 %), які заготовлені з базальної частини погона.

Усі біометричні показники розвитку кореневої системи в період укорінення були кращими підчас травневого живцювання незалежно від частини пагона.

Показники розвитку кореневої системи живців усіх досліджуваних сортів свідчать, що за обох строків живцювання достовірно вищі результати вкорінення відмічено у живців, заготовлених із базальної частини пагона.


Full Text: PDF