Одним із найбільш поширених захворювань зернових культур є кореневі гнилі, які зумовлюються комплексом ґрунтових мікроміцетів. Характерною особливістю останніх є те, що вони досить успішно адаптуються до умов середовища: температури, водного режиму, кислотності ґрунту, сонячної радіації та інших факторів. Саме тому при вирощуванні зернових культур використання стійких сортів є одним із важливих прийомів. Встановлено, що втрати від кореневих гнилей можуть сягати 30 % і більше. Тому сорт і насіння залишаються найвагомішими факторами у структурі врожаю. З цією метою ми провели визначення стійкості сортів пшениці озимої селекції Миронівського інституту, а також інших селекційних установ на штучному інфекційному фоні церкоспорельозної кореневої гнилі (Cercosporella herpotrichoides Fron.) протягом 2011–2015 рр. Погодні умови 2011–2012 рр. не сприяли розвитку кореневої гнилі. Ураження сортів пшениці озимої знаходилось в межах від 1 % до 23,8 %. Гідротермічні коефіцієнти весняно – літнього періоду становили у 2011 р. 0,97, а у 2012 р. 1,3, що свідчить про недостатнє зволоження для розвитку даної хвороби. Розвиток збудника церкоспорельозної кореневої гнилі на сортах пшениці озимої у 2011 р. становив 11,8 %, а у 2012 р. – 15,3 %. За стійкістю проти даного захворювання виділились сорти миронівської селекції: ‘Колумбія’, ‘Фаворитка’, ‘Миколаївка’, ‘Експромт’. Серед сортів селекції інших селекцентрів – ‘Жайвір’, ‘Столична’, ‘Поверна’, ‘Зерноградка 8’. Погодні умови 2013–2015 рр. були сприятливими для розвитку церкоспорельозної кореневої гнилі. Середній ступінь ураження кореневими гнилями становив у 2013 р. 21,4 %, 2014 р. – 32,0 %, 2015 р. – 23,6 %.

Помірну стійкість проти даного захворювання проявили сорти миронівської селекції: ‘Миронівська 65’, ‘Крижинка’, ‘Смуглянка’, ‘Оберіг Миронівський’, ‘Славна’, ‘Берегиня миронівська’, ‘Миколаївка’. Відносну стійкість до кореневих гнилей виявлено у сортів пшениці озимої з інших селекцентрів: ‘Косовиця’, ‘Бунчук’ (Селекційно-генетичний інститут – Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення), ‘Елегія’, ‘Ясочка’ (Білоцерківська дослідно-селекційна станція), ‘Аналог’ (ННЦ «Інститут землеробства НААН»), ‘Досконала Гордовита’ (Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН).

Отже, залежно від погодних умов збудник кореневих гнилей набував різного ступеню розвитку. Відносну стійкість до церкоспорельозної кореневої гнилі за період дослідження проявили 15–20 % сортів пшениці озимої від загальної кількості вивчених сортів.