Гриб Botryotinia fuckeliana (de Bary) Whetzel є збудником сірої гнилі більш як 200 видів рослин з різних ботанічних родин (Jarvis W.R., 1980). У багатьох країнах світу хвороба призводить до недобору врожаю різних сільськогосподарських культур (зернобобових, технічних, овочевих, ягідних та ін.). В Україні існує реальна потенційна можливість виникнення епіфітотій сірої гнилі на посівах зернобобових культур, однак різні аспекти цього захворювання є невивченими.

Метою досліджень було вивчити особливості розвитку гриба B. fuckeliana (de Bary) Whetzel на зернобобових культурах. Робота проводилась в умовах відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України «Агрономічна дослідна станція», що знаходиться у Васильківському районі Київської області.

Залежно від умов вегетаційного періоду, початок паразитування гриба B. fuckeliana (de Bary) Whetzel відмічено в період цвітіння рослин сої, нуту, сочевиці, люпину, гороху та квасолі. Перш за все уражувалися квітки в період їх масового цвітіння. Надалі відбувалося розповсюдження патогену на листки, стебла та боби. Прояв сірої гнилі на листкових пластинках відбувався у випадках потрапляння на них інфікованих залишків квіток. Ураження стебел призводило до в’янення та засихання рослин.

Згідно з нашими спостереженнями боби уражуються спочатку в місцях залишків квіток, а рослин квасолі – також в місцях контакту з ґрунтом. Сильно уражені боби вкриваються сірим нальотом, що складається з органів конідіального спороношення патогену.

У вітчизняній науковій літературі інформація щодо ураження нуту сірою гниллю відсутня. На основі результатів проведених нами досліджень встановлено, що ботрітіоз є найбільш небезпечною хворобою даної культури, викликаючи масове обпадання квіток та відмирання бобів під час їх формування. Досить часто в уражених бобах насіння не формується.

Під час вегетації рослин формування патогеном склероціїв нами виявлено на уражених рослинах сої, квасолі та люпину білого. Водночас культивування ізолятів гриба в лабораторних умовах за різних значень вологості призводило до утворення мікроконідій, хламідоспор та мікросклероціїв.

Таким чином, на досліджуваних нами зернобобових культурах (сої, нуті, сочевиці, люпині, горосі та квасолі) початок паразитування гриба B. fuckeliana (de Bary) Whetzel відмічено в період цвітіння рослин. У процесі свого розвитку патоген формував притаманні для нього морфологічні структури – міцелій, конідіальне спороношення та склероції, а також маловідомі структури – мікроконідії, хламідоспори та мікросклероції.