Стійкість до збудників хвороб є однією з важливих ознак сорту, що характеризує його адаптацію до біотичних стресів. Найбільшого поширення в умовах Центрального Лісостепу України набула така хвороба груші, як парша (Venturia pirina Aderh.). З метою виділення джерел стійкості в умовах Інституту помології ім. Л. П.Симиренка НААН проведено оцінку 50 колекційних зразків груші. Первинне ураження у великій мірі регулюється швидкістю, з якою рослини проходять критичний період, коли молоді ростучі органи (листя та зав’язь) найбільше уражуються паршею.

Обліки проводили протягом трьох епіфітотійних років. Оцінку ступеня ураження колекційних зразків груші паршею ми проводили на фоні заходів боротьби з хворобами і шкідниками, прийнятими у господарстві.

На пагонах хвороба проявляється у вигляді невеликих бугорків на корі, які рано навесні розтріскуються, вивільняючи у повітря велику кількість спор гриба. Кора на уражених пагонах розтріскується і при сильному ураженні пагони відмирають. Розрізняють дві форми стійкості до парші – полігенну та моногенну. Полігенна стійкість контролюється багатьма малими рецесивними генами, а моногенна стійкість (або імунність) визначається одним або декількома головними генами.

Сорти груші відрізняються різною стійкістю до парші. У залежності від погодних умов і ступеня стійкості сортів до хвороби, ураження настає на початку травня, а більш стійких сортів на 10–12 днів пізніше.

Так, 2013 рік був досить сприятливим для розвитку хвороби. За травень-червень, опадів випало 451,8 мм при нормі 338 мм. За цей же період спостерігались коливання температури від +4,5…+10,8 °С до +23,0… +33,0 °С, що створювало сприятливі умови для розвитку хвороби.

Серед колекційних зразків груші, що вивчались олігогенно стійких не виявлено. Східноазіатські сорти – ‘Золотиста’, ‘Мраморна’, ‘Надія степу’ за результатами досліджень, мають стабільно високу стійкість (8–9 балів) до парші і відзначаються скороплідністю, високою врожайністю та плодами високої якості. Серед групи європейських сортів високу стійкість до парші мають сортозразки ‘Глек’, ‘Конференція’, ‘Жозефіна Мехельнська’, ‘Кюре’, ‘Улюблена Клаппа’, ‘Вільямс руж Дельбара’, ‘Бере Гарді’.

За роки проведення досліджень сорти груші, селекції Інституту помології ім. Л. П. Симиренка: ‘Платонівська’, ‘Зеленка мліївська’, ‘Новинка мліївська’ і ‘Чарівниця’ були відносно стійкими до збудника парші. Незначні ураження (1 бал) паршею відмічено в сортозразків ‘Райдуга’, ‘Ал-Янаг’, ‘Тороч’. Сортозразки ‘Деканка зимова’ та ‘Бере Арданпон’ мали ураження паршою 3 бали.