Остання редакція: 2017-04-29
Тези доповіді
За сучасних умов господарювання у зв’язку із ринковими перетвореннями на селі у господарствах усіх форм власності досить широко використовуються короткоротаційні сівозміни, в яких вирощують три-чотири культури. Це дає змогу мати вузьку спеціалізацію господарювання із вирощуванням зернових, або зернових і технічних культур. Саме через це виникла потреба у розробці й удосконаленні оптимальних форм організації території та інновації короткоротаційних сівозмін.
Актуальність теми. За сучасних умов господарювання для рентабельності ведення сільськогосподарського виробництва необхідним є впровадження короткоротаційних сівозмін.
Головною метою наших досліджень є вивчення продуктивності короткоротаційних сівозмін. Дослідження проводили протягом 2014–2015 рр. на стаціонарі по сівозмінах дослідного поля Харківського національного аграрного університету імені В. В. Докучаєва.
Схемою досліду передбачено вісім варіантів чотирипільних сівозмін у триразовій повторності. Сівозміни: 1 – попередник пшениці озимої, 2 – пшениця озима, 3 – гречка, 4 – ячмінь ярий. Попередниками пшениці озимої, а відповідно першими культурами сівозмін були: чистий пар, горох, чина, соняшник, вико-вівсяна сумішка, соя, квасоля та кукурудза. Соняшник вирощували на насіння, горох, чину та квасолю – на зерно, кукурудзу – на силос, вико-вівсяну сумішку й сою – на зелену масу. Продуктивність сівозмін виражали у кормопротеїнових одиницях.
Розрахувавши продуктивність сівозмін короткої ротації, ми можемо свідчити про те, що найбільш продуктивною з досліджуваних виявилася сівозміна з соєю, продуктивність якої склала 3,59 т. к.-п. од./га. Такі результати були отримані, перш за все, завдяки високій продуктивності самої сої, яка склала 5,49 т. к.-п. од./га.
Порівняно високою продуктивністю відрізнялася також сівозміна з вико-вівсяною сумішкою ‑ 3,18 т. к.-п. од./га. Такі результати були отримані завдяки високій продуктвності як попередника пшениці озимої, а саме – вико-вівсяної сумішки ‑ 3,68 т. к.-п. од./га, так і порівняно високої продуктивності ячменю ярого та гречки у вказаній сівозміні. Середні показники продуктивності ми отримали у сівозмінах з горохом (де вона склала ‑ 2,84 т. к.-п. од./га), квасолею (2,80) та соняшником (2,76 т. к.-п. од./га).
Мінімальний показник продуктивності з досліджуваних сівозмін був зафіксований при використанні у якості попередника пшениці озимої чистого пару ‑ 2,50 т. к.-п. од./га. Цей результат можна пояснити тим, що у вказаній сівозміні сам чистий пар не дає жодної продукції, а займає при цьому чверть посівної площі.