Селекція пшениці озимої та агротехніка її вирощування спрямовані на забезпечення високої продуктивності та підвищення стійкості рослин проти ураження шкодочинними організмами. Останнім часом актуальною є вимога щодо зменшення рівнів забруднення навколишнього середовища пестицидами. Перспективним напрямом для зменшення екологічних ризиків є використання біотичних еліситорів – речовин природного походження, що здатні індукувати стійкість рослин проти патогенів за тим зразком, як це відбувається у природі. Тривають пошуки найбільш ефективних та зручних у практичному використанні біотичних еліситорів та їх комбінацій.

Метою роботи було дослідити вплив комбінації двох еліситорів (щавлевої та бурштинової кислоти) на формування продуктивності рослин пшениці озимої Triticum aestivum L. при штучному ураженні збудником септоріозу Septoria tritici Rob et Desm.

Рослини озимої пшениці сорту Столична (оригінатор Інститут землеробства НААН) вирощували в умовах Правобережного Лісостепу України. У фазі виходу в трубку обробляли водними розчинами щавлевої (0,1 мМ) та бурштинової (0,1 мМ) кислот. Через три доби рослини штучно інфікували спорами збудника S. tritici (10⁶/мл). У фазу молочно-воскової стиглості оцінювали ступінь ураження рослин за шкалою Саарі-Прескотта та проводили морфометричні виміри. Після дозрівання врожаю аналізували його структуру. Повторність дослідів триразова, дані оброблені статистично за допомогою ANOVA.

Показано, що попередня обробка рослин біотичними еліситорами зменшувала ступінь ураження листків озимої пшениці септоріозом, стимулювала ріст прапорцевих листків та стебла, збільшувала індекс щільності колоса, кількість зерен та їх масу.

Зроблено висновок, що біотичні еліситори здатні підвищувати загальну продуктивність озимої пшениці при ураженні збудником S. tritici за рахунок активації імунного потенціалу та регуляції процесів росту і розвитку рослин.