Ріпак ярий – культура великих можливостей та чималих прибутків. Його використовують у багатьох галузях народного господарства країни. Олію ріпаку використовують у харчовій промисловості та на технічні цілі. Слід відмітити про добрі кормові якості для годівлі сільськогосподарських тварин. Ріпак займає третє місце серед олійних культур.

Чимало науковців займаються питаннями оптимізації технології вирощування цієї культури. Ріпак відноситься до культур інтенсивного типу живлення. Застосування мінеральних добрив є однією з умов підвищення врожайності. Внаслідок чого стає питання удосконалення сортової агротехніки для реалізації генетичного потенціалу перспективних сортів та гібридів ріпаку ярого.

Метою наших досліджень було встановити вплив рівня мінерального живлення, як елементу технології вирощування, ріпаку ярого на урожайність насіння.

У 2016 р. польові дослідження проводились на науково-дослідному полі навчально-наукового центру Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету.

Дослід закладали, користуючись загальноприйнятими методиками. Попередник ріпаку ярого – пшениця озима. Агротехніка загальноприйнята для північної підзони Степу України, за винятком досліджуваних елементів. Дози мінеральних добрив розраховували на заплановану врожайність 10, 15, 20 і 25 ц/га. Висівали сорти ріпаку ярого – Отаман і Магнат.

Проаналізувавши снопові зразки ріпаку ярого, відібрані у фазі дозрівання, виявили різницю за висотою рослин. Висота рослин культури залежала як від фону мінерального живлення, так і від сорту ріпаку ярого. Встановлено, що на контролі (без внесення мінеральних добрив) висота була найменшою і складала для сорту Магнат – 85,1 см, сорту Отаман – 86,6 см. При застосуванні добрив висота рослин збільшувалась і на фоні з найбільшою дозою внесення добрив висота рослин склала 129,4 і 134,3 см відповідно. Одночасно з висотою рослин визначали кількість стручків та кількість насінин у стручку. Результати свідчать, що за максимальної дози добрив у сорту Магнат було сформовано на 5,2 стручків на рослину менше ніж у сорту Отаман. Слід відмітити, що кількість насінин у стручку залежала від фону живлення, але суттєвої різниці між сортами за показником не виявлено.

За результатами досліджень встановлено, що урожайність ріпаку ярого сортів Магнат і Отаман на фоні без внесення добрив склала 9,2 і 9,8 ц/га відповідно. Застосування максимальної дози добрив підвищило урожайність на 5,8 та 6,3 ц/га. Таким чином, при вирощуванні ріпаку ярого необхідно брати до уваги рівень мінерального живлення і сортові особливості культури.