Створення високоякісних сортів картоплі, стійких проти біотичних та абіотичних факторів залишається актуальним завданням. Нині, крім класичних методів виведення нових сортів картоплі, в її селекції застосовують нові біотехнологічні методи, і зокрема соматичну (нестатеву) гібридизацію. Соматична гібридизація – гібридизація в обхід статевого схрещування. Вона базується на спроможності ізольованих протопластів зливатися між собою з утворенням гібридних клітин, а потім і гібридних рослин. У соматичних гібридів має місце рекомбінація плазмагенів, що приводить до появи рекомбінантних форм. У результаті таких змін у гібридних клітинах формується цибрид (гібрид цитоплаз-матичний), тобто така конструкція рослин, яка містить ядро одного з партнерів, а цитоплазму – обох. Такий гібрид успадковує ядерні гени одного з батьків і цитоплазматичні гени обох батьків. Цибридизація дозволила подолати існуючу видову несумісність у роді Solапum і зробила можливим ефективне використання джерел цінних селекційних ознак, яким є світове різноманіття видів картоплі.

У 2014–2016 рр. у польових умовах нами вивчено 10 цибридних ліній картоплі, створених в Інституті клітинної біології та генетичної інженерії НАН України, від злиття ізольованих протопластів культурного сорту Зарево (реципієнт ядра і цитоплазми) і донорів цитоплазми: диких видів S.cardiophyllum (4 лінії), S.berthаиltіi (2), і S.acaule (4 лінії). Ставилося завдання оцінити лінії міжвидового цибридного походження за комплексом селекційно-цінних ознак і з кожної відібрати кращі клони, які виділилися за господарськими і біологічними показниками з метою подальшої їх селекційної проробки і використання.

Дослідженнями встановлено, що соматична гібридизація різних видів картоплі є ефективним методом генерування широкого спектру мінливості на генетичному рівні. Наслідком такої мінливості є проявлення у польових умовах in vivo цибридними лініями міжвидового походження значного поліморфізму як за окремими господарсько-біологічними ознаками, так і їх комплексом.

Широка мінливість селекційно-цінних ознак у соматичних гібридів різних цибридних ліній дала можливість відбирати перспективні форми (клони) для подальшої реалізації прикладних селекційних програм, а також проведення генетичних досліджень. Зокрема, у результаті роботи, з різних цибридних ліній нами виділені і відібрані кращі клони (за 3 роки понад 750 шт.), які відзначаються комплексом селекційно-цінних ознак. Так, у генотипі окремих цибридних форм одночасно поєднується висока фітофторостійкість (у межах 7,0–8,5 балів) з підвищеним і високим умістом крохмалю – 18–21 %. Окремі клони цибридних рослин відзначаються також і хорошою продуктивністю – понад 1000 г/кущ. Усі вони будуть включені у схему практичної селекції картоплі для подальшої всесторонньої проробки з метою створення нових сортів «другого» хліба.