Вода є одним з найбільш важливих і дефіцитних ресурсів для сільськогосподарського виробництва в посушливих районах. Одним з основних джерел зрошення меліорованих угідь Півдня України є система зрошувальних вод р. Інгулець, що характеризується нестабільними гідрологічним та гідрохімічним режимами, та р. Дніпро, в якій останнім часом збільшилося забруднення вод токсикантами. Скидання промислових вод значно підвищує мінералізацію та погіршує хімічний склад води, тому, дослідження в сфері аналізу та динаміки мінералізованого складу інгулецької та дніпровських зрошувальної води для подальшого використання цих знань у практиці агровиробництва є дуже актуальним на сьогоднішній день.

За результатами наших досліджень доведена ефективність методів кластерного аналізу, що впроваджені в програмі Statistica 6.1, на прикладі кластерізації показників катіонно-аніонного складу інгулецької та дніпровської води, що були отримані в лабораторії зрошення Інституту зрошуваного землеробства НААН в період з 1973 по 2015 рік. Метод кластеризації k-середніх надав нам можливості знайти міжгрупові дисперсії за досліджуваними показниками іонно-сольового складу зрошувальної води, які порівнюються з внутрішньогруповими дисперсіями для прийняття рішення, чи є середні для окремих змінних в різних сукупностях значимо різними для періодів станом на 15.05, 15.07, 15.09 1973–2015 рр. Використовуючи дані таблиць з кластерним розподілом даних в системі Statistica, та за розрахунками кореляційного аналізу засобами Excel, був виявлений високий обернений зв’язок між дефіцитом випаровуваності та мінералізацією зрошувальних вод в сухі та середньосухі за природною вологозабезпеченістю роки.

Таким чином, застосування в наших дослідах вищеописаних методів, що впроваджені в Statistica та Excel, дозволило зробити чимало корисних висновків для використання отриманих знань у агромеліоративній виробничій діяльності рослинництва для створення наукових основ управління якістю зрошуваних вод і земель Півдня України та підвищення продуктивності рослин.