Пшениця яра – одна з найважливіших зернових культур України. Культура ранніх строків сівби, діапазон урожайності істотно змінюється, що досліджено недостатньо. Метою дослідження було вивчення особливостей формування врожайності різностиглих сортів пшениці ярої залежно від попередника та строку сівби. Задачі дослідження: встановити вплив попередника та строку сівби на врожайність і якість зерна пшениці ярої; виявити особливості формування агрофітоценозів пшениці ярої м’якої залежно від попередника та строку сівби.

Спостереження показали, що показники кущіння пшениці були невисокі – 1,53–1,72. Якщо, наприклад, у західних районах Лісостепу і на Поліссі пізніші пагони у процесі кущіння мають досить вологи для росту, то в умовах півдня Лісостепу такі умови бувають не завжди. Пізніше утворені стебла, що спостерігаються в агроценозі зазвичай менш продуктивні, тому період кущіння не повинен бути тривалим, а густота стеблостою формується збільшенням норми висіву. Дослідження показали, що проходження фенологічних фаз за другого і, особливо, третього строків сівби було дещо іншим порівняно з першим: кущіння відбувалось на кілька діб пізніше, але фаза трубкування наставала майже одночасно з першим строком. Це можна пояснити тим, що для настання чергової фази вегетації потрібна певна сума температур. За пізніших строків сівби ця сума набирається швидше. Різниця невелика, але вона мала місце. Тому маса рослин перед настанням фази трубкування за другого і, особливо, третього строків сівби була менша. Так, на початку фази трубкування маса рослин сорту Вітка за першого строку сівби після сої становила 0,64 кг/м2 сорту Колективна 3 – 0,67 кг/м2; за другого строку відповідно – 0,56 і 0,62 кг/м2; третього – 0,46 і 0,51 кг/м2.

Проведені дослідження показали, що при вирощуванні пшениці ярої у південній частині Правобережного Лісостепу перевагу слід надавати середньостиглим сортам порівняно із ранньостиглими. Пшеницю яру м’яку краще висівати у першій половині першої декади квітня після сої.