Вирощування стійких і витривалих до шкідливих організмів сортів у сучасних умовах розглядається як основоположний метод боротьби з хворобами та шкідниками, оскільки він добре поєднується з іншими заходами захисту сільгоспкультур. Оцінюючи значення стійких сортів важливо відзначити, що за їх допомогою дуже успішно вирішуються завдання ресурсозбереження, охорони навколишнього середовища та управління агроценозами. На посівах таких сортів значно зменшується або цілком виключається потреба в застосуванні пестицидів. Це сприяє збереженню природних механізмів агроценозів та підвищує їх стабільність при різкому скороченні енергетичних та фінансових витрат на захист рослин. Однак, слід пам’ятати, що сорт, який має високу польову стійкість в одних умовах може змінити знак стійкості на протилежний в інших, особливо якщо нові умови вирощування знижують біогенний захист організму рослин. Тому як за районованими, так і перспективними сортами потрібен постійний контроль, щоб вчасно помітити втрату ними стійкості й замінити на нові.

З цією метою в умовах ДП ДГ «Дніпро» Інституту зернових культур (Дніпропетровська обл..) у 2016 р. було проведено оцінку стійкості 16 нових і перспективних сортів пшениці озимої різних оригінаторів проти шкідників. Обліки чисельності популяцій фітофагів проводили згідно загальноприйнятих для ентомологічних досліджень методик.

Результати досліджень свідчать, що тривала прохолодна волога погода у весняний період, яка не характерна для нашого регіону, стримала вихід та поширення клопів. У період наливу зерна пшениці озимої на сортах Кохана, Розкішна та Сонечко клопів шкідливої черепашки не виявляли. Навпаки, найбільшу їх щільність (3 екз./м²) зафіксовано на сорті Овідій, на інших сортах – 0,3-0,7 екз./м².

Заселеність сортів п'явицями була незначна, їх спостерігали лише на одеських сортах Ластівка, Голубка, Ліра та Благодарка (1–2 екз./м²).

Пшеничні трипси були поширені на рослинах пшениці озимої незалежно від сорту та оригінатора, їх кількість склала в середньому по сортам 8,0 екз. на колос. Найбільшу їх кількість 12,0–19,0 мали сорти Ластівка одеська, Розкішна та Сонечко.

Стебловими хлібними пильщиками було заселено 2/3 сортів. В основному, залежно від сорту заселеність стебел пшениці озимої шкідником не перевищувала ЕПШ (10 %) і складала 2,0–8,6 % за винятком сорту Благодарка одеська, де зафіксовано 14,6 % стебел із характерними «пеньочками» шкідника.

Таким чином можна зробити висновок, що завдяки погодним умовам 2016 рік виявився несприятливим для поширення та розвитку шкідників в умовах північного Степу України і це ускладнило оцінку стійкості сортів пшениці озимої проти фітофагів. Існує необхідність продовження досліджень.