Наразі ареал інвазійного виду каштанової мінуючої молі (КММ) (Cameraria ohridella Deschka et Dimić) охоплює більшу частину території України і Європи й продовжує швидко розширюватися. Тому, вирішення проблеми стійкості рослин гіркокаштана звичайного (Aesculus hippocastanum L.) проти КММ в антропогенно зміненому середовищі набуває особливої актуальності. Нами висловлено припущення, що КММ спричиняє гальмування нагромадження умісту і порушення балансу ендогенних фітогормонів (ФГ) в листках рослин гіркокаштана звичайного, які виконують роль медіаторів у трансдукції зовнішніх сигналів.

Об’єктами дослідження слугували пошкоджені і непошкоджені КММ листки форм гіркокаштана звичайного, в яких визначали уміст й баланс ФГ за допомогою методу кількісної спектродеситометричної тонкошарової хроматографії. У дослідах використовували платівки фірми «Merck» і спектроденситометр Camag TLC Scanner II (Швейцарія). Баланс ФГ розраховували як сумарне відношення індоліз-3-оцтової кислоти (ІОК), зеатину і зеатинрибозиду до кількості абсцизової кислоти (АБК) (Григорюк, Лук’яненко, 2015).

Установлено, що пошкоджувальна стресова дія КММ зумовлює гальмування утворення ендогенних ФГ в листках форм гіркокаштана звичайного. Зокрема, у фазу зав’язування плодів ендогенні рівні ІОК і зеатину в листках форм гіркокаштана звичайного були вищі, ніж АБК та зеатинрибозиду. За даних умов простежувались коливальні зміни акумуляції вмісту ФГ в листках рослин стійкої проти КММ форми гіркокаштана звичайного. Водночас, у листках стійкої проти КММ форми гіркокаштана звичайного відбувалось достовірне зростання кількості інгібітора росту терпеноїдної природи АБК і зменшення рівня транспортної й запасної форми цитокінінів, зокрема зеатину та зеатинрибозиду, що є однією із універсальних захисних фізіологічних реакцій. Уміст зеатинрибозиду і ІОК в листках форм гіркокаштана звичайного, яка не пошкоджується КММ, був суттєво більшим, ніж у нестійкої. Максимальне значення показника балансу ФГ виявлено в листках форм гіркокаштана звичайного, яка не пошкоджується КММ, за рахунок інтенсивного нагромадження значної кількості ІОК, зеатину і зеатинрибозу та низької АБК.

Таким чином, уміст і баланс ендогенних ФГ можна використовувати як маркер або діагностичну ознаку біологічної стійкості форм гіркокаштана звичайного проти КММ.