Зміни клімату, які відбуваються у останні роки в бік потепління, підвищують значення проса як круп’яної, кормової, післяукісної і післяжнивної культури. Пшоно, яке отримують з нього, має високі харчові та дієтичні властивості і традиційно споживається у нашій країні.

У Реєстр сортів рослин, придатних для поширення в України на 2016 рік, внесено 24 сорти проса вітчизняної селекції. Слід відмітити, що всі сучасні сорти характеризуються високою потенціальною урожайністю, великою масою 1000 зерен, однак більшість з них має високу плівчастість та овальну форму зернівки, що знижує вихід крупи при переробці. Тому виникає необхідність створення сортів з низьким рівнем плівчастості, великою масою 1000 зерен та кулястою формою зернівки, які б забезпечували високий вихід пшона. Для створення нового вихідного матеріалу з такими ознаками необхідно дослідити особливості їх успадкування, мінливості і стабільності.

У 2013–2015 роках в ННЦ «Інститут землеробства НААН» був проведений аналіз основних технологічних якостей зерна 22 районованих сортів проса. Встановлено, що маса 1000 зерен у середньому за три роки досліджень становила у всіх сортів 7,3–8,6 г, а плівчастість зерна – 12,3–20,3 %. Слід відмітити, що низький показник цієї ознаки (12–15 %) був тільки у 2 сортів (Новокиївське 01 і Омріяне), у 7 сортів – середній показник (15,1–18 %), у всіх інших – високий (18,1–20 %). Визначення екологічної пластичності і стабільності цих ознак показало, що умови вирощування сортів проса відрізнялись за роками, про що свідчать індекси умов. Сприятливі умови формування маси 1000 зерен були в 2013 році, індекс умов вирощування становив 0,19, у 2014р. цей показник був нижчими – 0,05, а 2015 р. виявився несприятливим для прояву ознаки, індекс умов становив –0,24. За плівчастістю індекс умов у 2013 р. виявився порівняно високим – 0,29, у 2014 р. середнім – 0,23 і низьким у 2015 р. – –0,52. Слід відзначити, що індекси умов вирощування були вищими за плівчастістю, що свідчить про більшу мінливість цієї ознаки. Виділені сорти проса, які були пластичними за масою 1000 зерен і плівчастістю – Заповітне, Київське 96, Константинівське і Таврійське, а стабільними за цими ознаками виявились сорти Новокиївське 01 і Слобожанське.

З отриманих даних можна зробити висновок, що маса 1000 зерен більш стабільна, ніж плівчастість, тому що розмах варіювання індексу умов вирощування цієї ознаки був нижчим. Це свідчить про більш високу ефективність добору за масою 1000 зерен, ніж за ознакою «плівчастість зерна». Рівень стабільності і пластичності сортів за ознаками, що вивчали, зумовлений тільки походженням генотипу.