Тритикале – новий ботанічний рід злакових, штучно створений селекціонерами шляхом схрещування пшениці і жита, який поєднує цілий ряд господарсько-біологічних характеристик, властивих вихідним видам. Важливе значення для селекційного вдосконалення тритикале має його стійкість до абіотичних стресових чинників довкілля, зокрема до засолення ґрунтів. Пряма оцінка солестійкості рослин у полі вимагає багаторічних спостережень, тому для прискорення селекційного процесу останнім часом все частіше вдаються до біотехнологічних методів. У зв’язку з цим, метою роботи було оцінити стійкість генотипів тритикале озимого до сольового стресу в калюсній культурі in vitro з використанням хлориду натрію в якості стрес-чинника.

Матеріалом досліджень були сорти тритикале озимого Обрій, Миролан, АДМ 11, лінії 38/1296, 1324 та гібрид F₂ 809, які були взяті з робочої колекції МІП ім. В. М. Ремесла. Для отримання донорних рослин насіння стерилізували за методом Бавола, яке потім пророщували на світлі при 24 °С на безгормональному середовищі МС. Як експлант використовували апікальну меристему пагона 3-добових стерильних проростків. Для кожного генотипу було взято по 160 експлантів. Калюси отримували на середовищі МС, яке додатково містило L-аспарагін – 150 мг/л, AgNO₃ – 10 мг/л та 2,4-Д – 2 мг/л. Експланти культивували при температурі 26 °С в темряві 3 тижні, переносили на світло і вирощували при відносній вологості повітря 70 % і 16-годинному фотоперіоді 2 тижні. Отримані калюси пересаджували в чашки Петрі на селективні середовища і культивували 4 тижні, визначаючи при цьому їх виживаність та приріст біомаси. Як селективний агент застосовували NaCl, додаючи його до середовища МС у концентраціях 0,6; 0,9; 1,2; 1,5 %. Частоту регенерації пагонів визначали як співвідношення числа експлантів, які утворили хоча б один пагін, до їх початкової кількості.

У результаті експерименту встановлено, що для кожної з концентрацій NaCl порядок ранжування генотипів за часткою живих калюсів був наступним: 38/1296 > Обрій > Миролан > F₂ 809 > 1324 > АДМ 11. Під час визначення виживаності калюсних культур тритикале на варіантах з хлоридом натрію концентраціями 0,6–1,5 % найбільшу частку живих калюсів було виявлено у лінії 38/1296. Найвищий приріст сирої маси калюсів на всіх варіантах селективних середовищ також було відмічено у лінії 38/1296. У результаті пасажування калюсів на селективному середовищі з 1,5 % NaCl регенерація пагонів відбувалась лише у лінії 38/1296, що свідчить про підвищену її толерантність до сольового стресу. На варіантах з 1,2 % NaCl регенерацію пагонів спостерігали у лінії 38/1296, сортів Обрій та Миролан. На середовищах з 0,6 та 0,9 % NaCl ознаки морфогенезу спостерігали в калюсних культур усіх генотипів, окрім сорту АДМ 11, який виявився найбільш чутливим до дії сольового стресу. Таким чином, лінія 38/1296 може бути цінним матеріалом для подальшої селекції тритикале.