Сучасні сорти пшениці м’якої ярої практично не поступаються за своїм потенціалом озимій. Таку думку поділяють й інші вчені вважаючи, що посіви пшениці ярої необхідно збільшувати не лише як страхову культуру, а і як джерело високоякісного зерна, що має добрі хлібопекарські і круп’яні властивості.

В умовах мінливого континентального клімату зони Лісостепу проблема залежності показників якості зерна пшениці м’якої ярої від факторів навколишнього середовища вивчена недостатньо. Останніми роками спостерігається нестабільність погодних умов, що спонукає нас до вивчення зв’язку між ними та показниками якості отриманого зерна пшениці м’якої ярої.

Мета досліджень – вивчити вплив погодних умов на показники якості зерна пшениці м’якої ярої миронівської селекції та виділити показники, які піддаються найменшому їх впливу.

Дослідження проводили у 2013–2015 рр. в Миронівському інституті пшениці імені В. М. Ремесла. Матеріалом для досліджень відібрано 22 лінії пшениці м’якої ярої конкурсного сортовипробування лабораторії селекції ярої пшениці (МІП). Попередник – соя на зерно.

Розглянуті контрастні погодні умови: посушливий 2013 р. (ГТК = 0,7) – негативно вплинув на масу 1000 зерен, але разом з тим виявлено позитивний вплив на середні показники якості зерна та борошна; 2014 рік з надмірною вологістю (ГТК = 2,2) – призвів до зниження всіх технологічних показників; задовільно вологий 2015 р. (ГТК = 1,5) – дав можливість отримати максимуми показників якості зерна та борошна.

У деякій мірі про генотипові складові в показнику можна орієнтуватись за коефіцієнтом варіації (V) Але цей коефіцієнт залежить також від загального рівня варіації ознаки. Тому проведено кореляційне дослідження відтворюваності рівня кожного з показників за роками. Було розраховано показники парних коефіцієнтів кореляцій у 138 комбінаціях. Як правило, різні показники якості виявляли незначний зв'язок між собою. Найбільша кількість сильних і середніх кореляційних зв’язків виявлена у посушливий 2013 рік (33,3 %), найменша – у вологий 2014 рік (13,0 %).

В результаті дисперсійного аналізу виявлено, що найбільш суттєво на показники якості зерна та борошна впливали погодні умови. Суттєва генотипова складова виявлена в показниках: пружність тіста (63 %), об’єм та оцінка хліба (61; 53 % відповідно), «сила» борошна (42 %), якість клейковини (33 %), шпаристість хліба (30 %). При варіаціях погодних умов незначно проявилась генотипова обумовленість вмісту білка, а особливо вмісту «сирої» клейковини.

Селекціонеру при створенні високоякісних сортів потрібно орієнтуватись на такі показники: «сила» борошна, пружність тіста, якість клейковини, об’єм та оцінку хліба, адже саме вони в більшій мірі мають генетичну детермінацію.