Відомо про велике агротехнічне та екологічне значення соєвих агроценозів, оскільки ця культура спроможна в симбіозі з бульбочковими бактеріями засвоювати атмосферний азот. Загальна кількість фіксованого соєю азоту досягає 150–180 кг/га, з яких від 30 до 90 кг/га залишається в ґрунті з пожнивними рештками.

Метою досліду є визначення впливу внесення фосфорно-калійних та азотно-фосфорно-калійних добрив на розвиток бульбочкових утворень на коренях рослин сої, підвищення урожайності і якості насіння сої за рахунок використання мінеральних добрив, мікродобрив та бактеріального препарату. Схема досліду: 1) Контроль (без добрив); 2) Р₆₀К₆₀ врозкид; 3) Р₆₀К₆₀ врозкид + ризогумін* (*мається на увазі передпосівна обробка насіння біопрепаратом ризогумін); 4) N₆₀Р₆₀К₆₀ врозкид; 5) N₆₀Р₆₀К₆₀ врозкид + ризогумін; 6) N₆₀Р₆₀К₆₀ локально на 5 см і 10 см по30 кг д.р .+ ризогумін; 7) N₆₀Р₆₀К₆₀ локально на 10 см + ризогумін; 8) N₃₀Р₃₀К₃₀ локально на 10 см + ризогумін; 9) N₆₀Р₆₀К₆₀ локально на 10 см + ризогумін + мікродобриво; 10) N₆₀Р₆₀К₆₀ локально на 10 см + ризогумін + мікродобриво + гідрогель. Повторність досліду триразова.

Дослідження проводили на дослідному полі кафедри агрохімії Харківського національного аграрного університету ім. В. В.Докучаєва протягом 2015–2016 рр. Ґрунт – чорнозем типовим важкосуглинковий на лесі. Вирощували ранньостиглий сорт сої Естафета. Добрива вносили вручну під передпосівну культивацію: аміачну селітру, суперфосфат простий та сульфат калію. Обприскування мікродобривом здійснено у фазу бутонізація – цвітіння.

Наші дослідження показали, що фосфорно – калійні добрива позитивно впливали на кількість бульбочок, у 2015 і 2016 рр. на варіанті 3 і 4 їх налічувалось найбільше (у середньому 18 шт./рослину). Внесення азотних добрив врозкид пригнічувало розвиток бульбочкових утворень (їх нараховувалось лише 1–2 шт./рослину), а локальне внесення азоту не чинило негативного впливу на цей процес. Але на варіанті 6, де добрива вносили стрічками на 2 глибини азотфіксація виявилася пригніченою. У 2015 році у фазі цвітіння кількість бульбочок по всім досліджуваним варіантам майже не змінилася порівняно із фазою налив бобів. А у 2016 р., який характеризувався більшою кількістю опадів порівняно з 2015 р, у фазу налив бобів спостерігається збільшення кількості бульбочок по всім варіантам досліду. Очевидно, мінеральний азот був частково використаний рослинами, а інша доля його промилася в результаті дії опадів. Особливо це помітно на варіантах 4 і 5. Тут у фазу цвітіння нараховувалось лише 2,2–2,6 шт./рослину. А у фазу налив бобів їх кількість зросла до 17,9–19,4 шт./рослину, тобто їх стало майже стільки ж, як і при локальному внесенні добрив. Позакореневе підживлення мікродобривом позитивно впливало на розвиток бульбочок. Внесення гідрогелю у 2015 р. спричинило деяке зменшення кількості бульбочок, а у 2016 р. не вплинуло на їх кількість.