Наукові конференції України, V Міжнародна нпк молодих вчених "Селекція, генетика та технології вирощування сільськогосподарських культур"

Розмір шрифту: 
Кормовий горох у подоланні дефіциту кормового білка
Р. Н. Роздобудько

Остання редакція: 2017-05-01

Тези доповіді


У збільшенні поголів'я тварин в Україні та підвищенні його продуктивності велике значення мають зернові бобові культури. Доведено, що для повноцінної годівлі тварин у одній кормовій одиниці повинно міститися перетравного протеїну не менше 110–115 г, але фактично його міститься 90–95 г, або 85 % від зоотехнічної норми. Такий дефіцит протеїну призводить до підвищення собівартості продукції тваринництва, значну перевитрату кормів.

Цінною культурою у збільшені виробництва білка є горох кормовий (польовий пелюшка) (Pisum arvense), який містить багато цінних речовин. Насіння гороху містить 25–30 % білка, 50–55 % вуглеводів, 1,6–1,8 % жиру та 2,5–3,2 % зольних речовин. В 1 кг зерна кормового гороху міститься 1,17 кормових одиниць, а на одну кормову одиницю припадає не менше 190–245 г перетравного протеїну. В 100 кг зеленої маси 16–17, а в сіні 46–48 кормових одиниць.

Цінним видом корму є солома і полова гороху кормового, яка містить до 6–10 % білка та за кормовою цінністю не поступається перед лучним сіном. Встановлено, що білок гороху кормового засвоюється  набагато краще, ніж злакових культур. Це пояснюється більшим вмістом та кращим співвідношенням у ньому незамінних амінокислот.

Урожайність зеленої маси гороху і його сумішок зі злаковими культурами в багатьох господарствах складає 35–45 т/га, а зерна 2,5–3,0 т/га.

Встановлено, що горох кормовий завжди забезпечує врожайність вищу в сумішках. Крім того він залишає в ґрунті 60–80 кг/га азоту, а тому є добрим попередником для багатьох сільськогосподарських культур.

Кормовий горох до ґрунтів, порівняно з іншими культурами, менш вибагливий. Для  нього придатні майже всі ґрунти, окрім заболочених, кам’янистих і дуже кислих. Високі врожаї формуються на легких ґрунтах та осушених торфовищах. Культура формує низьку урожайність на ґрунтах з близьким заляганням ґрунтових вод.

Обробіток ґрунту передбачає лущення стерні, оранку, передпосівне боронування та культивацію. Сіють його в самі ранні строки з нормою висіву гороху 160, а вівса 60 кг/га. Для забезпечення високої врожайності вносять фосфорно-калійні добрива в нормі 45–60, азоту 20–30 кг/га. І скошують у фазі початку цвітіння.

Подальші дослідження слід зосередити на вивченні сучасних технологій щодо підвищення врожаю кормового гороху в сумішках зі злаковими однорічними кормовими культурами.


Full Text: PDF