У 2005–2017 рр. проведено комплексну оцінку механізмів формувань структур ентомокомплексів посівів зернових колосових, а також ріпаку озимого, сої, нуту та інших сільськогосподарських культур, що включають представників шести найбільш поширених і численних таксономічних груп комах: Diptera, Homoptera, Lepidoptera, Hymenoptera, Coleoptera та Hemiptera. Визначена динаміка формувань структур ентомокомплексів при новітніх ресурсоощадних технологіях вирощування польових культур і відмічено, що видовий склад і основні біолого-екологічні характеристики відзначаються, як біоіндикаторами сівозмін, так і умовами факторів формувань агробіоценозів.

Уточнена різноманітність сучасних ентомокомплексів, яка залежала від структур сівозмін, погодно-кліматичних факторів, систем землеробства, а також наслідків застосованих у попередні роки засобів хімізації. Вивчено розподіл ентомокомплексів в ґрунті та на першому етапі органогенезу польових культур і в період формування генеративних органів пшениці, тритікале, кукурудзи, нуту і ріпаку. Встановлені закономірності формування основних комплексів комах в короткоротаційній сівозміні із моделюванням показників виживання фітофагів у біоценозах. При цьому виділено п’ять груп комплексів комах. Основна група – ентомокомплекси, що формуються в різних типах ґрунтів із живленням, як кореневою системою так і сходами культурних рослин. Важливими виявились при окремих агроценозах транс-елювіальні види, що формувалися у місцях з мульчуванням поверхні ґрунту рослинними рештками.

Так, у роки спостережень відчутної шкоди зерновим колосовим культурам завдавали спеціалізовані шкідливі види комах, а також фітофаги, що заселяли посіви на перших етапах формування врожаю. На варіантах із застосуванням бакових сумішей агрохімікатів, зокрема на посівах посіяному після пшениці озимої - відчутної шкоди завдавали такі шкідники, як: ріпаковий пильщик (трач), попелиця капустяна, озима совка, хрестоцвітні блішки, стебловий прихованохоботник, ріпаковий квіткоїд та інші.

Із високоефективних ресурсоощадних захисних заходів проти комплексу шкідливих видів комах виявились організвційно-господарські заходи, зокрема – збільшення посівних площ зернобобових культур в структурі сівозмін до 35 %, а також застосування суміші рідкого азотного добрива (КАС 5–7 %) із інсектицидами, з діючою речовиною лямбда-цигалотрин (Антигусінь, Антиколорад Макс та ін.), а також з діючою речовиною – імідоклопріт (Антиколорад, Антихрущ Плюс та ін.).