У швидкому відродженні тваринництва та ліквідації дефіциту білка велике значення мають високопоживні трав’янисті корми. Серед цінних рослинних кормів, які характеризуються високим вмістом білку (12–17 % і більше) є бобово-злакові травосумішки. За високого вмісту білків, жиру, безазотистих екстрактивних речовин, високої перетравності, дешевизни, бобово-злакові травосумішки знаходяться на чільному місці серед інших трав’янистих кормів.

Мета дослідження полягала у детальному вивченні формування травостоїв залежно від їх складу та способу сівби.

Для створення смуг насіннєвий ящик ділили металевими перегородженнями і злакові та бобові види висівали окремо через два-три ряди. Травостої складалися з люцерни посівної, стоколосу безостого та тонконогу лучного.

Дослідження проводились протягом 2015–2016 років польовими та лабораторними методами, в умовах ТОВ «ВП» «ЦЕНТР» Київської обл., Згурівського району. Грунти дослідної ділянки – чорнозем типовий малогумусний за гранулометричним складом – грубопилувато-середньосуглинковий. Повторність – чотириразова, розміщення варіантів систематичне. Вміст гумусу в орному шарі становить 4,20–4,47 %. Реакція грунтового розчину близька до нейтрального – pH сольове 6,5–7,2. Площа дослідної ділянки – 100 м², облікової – 50м². У дослідженнях використовували загальноприйняті методики з кормовиробництва, луківництва та рослинництва. Люцерно-злакові травосумішки висівали під покрив ячменю, норма якого була зменшена на 25 %.

На основі досліджень нами встановлено, що найвищу врожайність травосумішки формували при смуговому способі сівби – 35,9–58,6 т/га зеленої та 7,1–11,2 сухої маси. Травосумішки які висівалися не смугами формували урожайність значно нижчу.

Отже, важливим джерелом зміцнення кормової бази, одержання повноцінних кормів є розширення люцерно-злакових посівів з висівом їх смугами.

Подальші дослідження слід зосередити на вивченні в смугових посівах чини лучної.