Вплив мутагенних чинників на рослинні системи вивчається з декількох міркувань. По-перше це проблематика регіонів, що знаходяться в стані забруднення різними як фізичними, так і хімічними мутагенами. Другим напрямом є використання мутагенів для індукції цінних мутацій. Метою роботи було провести аналіз особливості дії мутагенних чинників у залежності від доз, концентрацій, умов дії. Виявити залежності від дії мутагенних чинників на цитогенетичному рівні та пов’язати їх з наслідками на рівні організму. Створити нові продуктивні та з іншими селекційно-цінними ознаками мутантні лінії пшениці м’якої озимої. Виявити оптимальні для цього мутагенні чинники та врахувати особливості генотип-мутагеної взаємодії.

Об’єкт досліджень перше покоління (М₁) мутантних рослин при визначенні мутагенної депресії, друге–шосте покоління мутантів (М₂ – М₆) при визначенні частоти та спектра видимих мутацій сортів Фаворитка, Ласуня, Хуртовина, Колос Миронівщини, Волошкова, Сонечко, Калинова, лінії 418 опромінювали гамма-променями в дозах 100, 150, 200, 250 Гр.

У результаті встановлено, що радіомутанти менш чутливі до гамма-променів, мутанти, отримані в результаті хімічного мутагенезу – до повторної дії тим самим хімічним мутагеном. Надійними показниками рівня мутагенної депресії є схожість та виживання рослин, фертильність пилку, висота рослин, вага зерна з колосу, вага зерна з рослини (тільки для хімічних мутагенів), маса тисячі зерен. Рівень мутагенної депресії зростає зі зростанням кількості мутагенного чинника з високою кореляцією, але при критичних дозах мутагенів можливе порушення цієї закономірності. Частота хромосомних аберацій безпосередньо залежить від таких факторів як генотип, доза чи концентрація мутагену, природа мутагену, при цьому об’єкти мутагенної дії (вихідні сорти) чітко групуються по цьому показнику в залежності від методу їх отримання. Частота хромосомних аберацій суттєво знижується при дії того ж самого мутагену, що був застосований при отриманні даного сорту. Гамма-промені індукують видимі мутації з більшою частотою та будь-якого типу, рівень мінливості також найвищий. Гамма-промені діють більш рівномірно.

Кількість різких морфологічних мутацій зростає при підвищенні дози мутагену, більша ймовірність отримання комплексних мутацій (дві чи три змінені ознаки в однієї рослини чи лінії). Морфотип отриманих мутантів все менш схожий на вихідну форму. Найбільш впливовим фактором при аналізі частоти мутацій є «генотип», потім «доза» чи «концентрація» мутагену, потім – «природа» мутагену. Отримано врожайні лінії при використанні гамма-променів у дозі 100 Гр. (3 лінії).