Розмір шрифту: 

У сучасних умовах вирощування сільськогосподарських культур осередки масового розмноження більшості видів комах виникають на обмежених частинах їх ареалів і приурочені до певних ландшафтно-географічних умов, а сезонні коливання їх чисельності залежать від сівозміни, погодних факторів і технологій систем землеробства. При цьому відміни у динаміці осередків масового розмноження фітофагів на різних польових культурах залежать і від історії окремого агроценозу. Характерно, що регулярне виникнення спалахів масового розмноження комах у ценозах можна пояснити зв’язком поширення їх осередків з певним сполученням локальних умов, а саме – фіто санітарними показниками минулих років, рельєфу, ґрунтових умов, структури посівних площ, стану кормових рослин на основних етапах органогенезу і стадіях розвитку фітофагів.

У 2012–2016 роках відмічена суттєва залежність фізіологічного стану комах від біохімічного складу кормових культур. Так, у посівах, ослаблених посухою, покращується кормова цінність стебел і листя для живлення личинок спеціалізованих видів фітофагів. При цьому виживання личинок мух при живленні у стеблах достовірно підвищується. Тобто, якість корму значною мірою регулює виживання популяції в період спалаху та впливає на її просторову структуру, що відмічено для 37 видів фітофагів, які поширені в польових сівозмінах області. Це також доцільно ураховувати при розробці і впровадженні у виробництво ресурсоощадних захисних заходів як від багатоїдних, так і спеціалізованих шкідливих видів комах. Коливання їх чисельності залежала від щільності популяції, а сааме – внутрішньо- та міжвидовою конкуренцією, впливу ентомофагів і хвороб (паразитарна теорія). 5-12-тирічні цикли популяцій шкідників польових культур повністю або частково визначалася особливостями біології, екології, зокрема, фізіологічного стану стадій розвитку фітофагів.

Таким чином, коливання чисельності популяцій управляються комплексом природних механізмів, які за принципом зворотного зв’язку згладжують флуктуації, що виникають, та забезпечують стабільність системи агроценозу. Однак модифікація відбувається під впливом чинників, не пов’язаних із щільністю популяції, що залежить як від погодних умов, так і від наслідків застосованих технологій вирощування сільськогосподарських культур. При цьому актуальним є регуляція чисельності видів фітофагів за механізмами біотичних та внутрішньовидових чинників кожного конкретного поля із прогнозом появи і розмноження комах у часі та просторі.