Остання редакція: 2017-05-01
Тези доповіді
Ананас (Ananas comosus Merrill.) відноситься до сімейства бромелієвих (Bromeliaceae Juss.), що об'єднує 40 родів і 850 видів. Ананас – багаторічна тропічна світлолюбна посухостійка плодова рослина, трав'яниста, короткостеблова, висотою 40–120 см.
Для введення в культуру були використані бруньки з верхівкових розеток листків суплідь ананасу. Експланти промивали проточною, а потім теплою водою з детергентом, занурювали в 70%-й етанол на 1 хв, споліскували стерильною дистильованою водою, опускали в 10%-й розчин гіпохлориту кальцію на 10–12 хв, промивали стерильною дистильованою водою, переносили у 20%-й пероксид водню на 8 хв, промивали дистильованою водою. До 80 % стерильних експлантів дало використання 20%-го пероксиду водню.
В умовах асептичної культури A. comosus Merrill. розмножували з верхівкових розеток листків. Для цього використане середовище МС з 2,0 мг/л ІМК, 2,0 мг/л НУК і 2,0 мг/л кінетину. На ньому проходила регенерація первинних пагонів, а ось мультиплікацію здійснювали на середовищі МС з 2,0 мг/л БА.
При культивуванні на живильному середовищі МС апікальних бруньок A. comosus Merrill. встановлено, що на інтенсивність регенерації пагонів впливає їх розмір, склад середовища і співвідношення регуляторів росту.
Бруньки з великою кількістю листових примордіїв розвивалися дуже повільно. Після видалення основної їх частини (брунькових лусочок) спостерігалася стабільна (кожні 6 тижнів) регенерація пагонів. За 3 місяці кожна брунька утворювала по 15–20 пагонів, які можна було відділяти, відсаджувати і безперервно культивувати. Добре розвинуті проростки з 3–4 листками укорінювали на середовищі МС.
Рослини-регенеранти ананасу перед висаджуванням у ґрунт адаптовували упродовж 2–3 тижнів до умов навколишнього середовища (ex situ). Для цього рослини з пробірок пересаджували у невеликі горщики із субстратом зі сфагнового моху і листяної землі (1:1). Через 3 тижні адаптовані в такий спосіб рослини ананасу висаджували в закритий ґрунт (теплиці) для оцінки інтенсивності росту, морфо-фізіологічних особливостей.