Остання редакція: 2017-05-02
Тези доповіді
Відомо понад 100 родів родини подушечниць і несправжніх щитівок, які поширені всесвітньо. В Україні на сьогодні відмічено 22 роди родини Coccidae. Подушечниці й несправжні щитівки поширені в усіх ландшафтних зонах України в різноманітних біотопах. Вони живляться на різних деревних, кущових і трав’янистих рослинах, на їх надземних і підземних частинах.
Спостерігаються поліфаги й олігофаги. Серед них є спеціалізовані види й роди, пристосовані до життя на певних частинах рослин: Eriopeltis на листках злаків, Psilococcus під піхвою листків тощо. Розмноження токогенетичне і партеногенетичне. У багатьох видів самці не відомі. Більшість відкладає яйця, є яйцеживородячі види (Coccus hesperidum L.). Більшість самиць Coccіdae відкладає яйця під черевце, яке вгинається і стикається з дуже склеротизованим спинним боком. Таким чином, тіло самки, яка гине наприкінці відкладання яєць, є захисним покривом для них (Eulecanium). Інші самиці утворюють яйцевий мішок, розмішений біля заднього кінця тіла (Pulvinarіа) або в який самиця повністю занурена (Eriopeltis). В останньому самиці після відкладання яєць випадають з яйцевого мішка і гинуть. Відроджені личинки-бродяжки розповзаються й присмоктуються до кормової рослини. Личинки-бродяжки деяких видів (Parthenolecanium соrnі Bouch.) мігрують з гілок на листки й живляться до осені. Восени вони знову переходять на гілки. Після двох або трьох линянь личинки перетворюються на самиць. Статева диференціація виявляється у личинок останнього віку.
Метою наших досліджень було вивчення видового складу та біологічних особливостей розвитку несправжніх щитівок у насадженнях декоративних культур ботанічного саду ім. акад. О.В. Фоміна Київського національного університету ім. Т. Шевченка.
У результаті досліджень в умовах ботанічного саду нами виявлено 7 видів несправжніх щитівок: акацієва несправжня щитівка (Parthenolecanium corni Bouch.), кокус м’який (Coccus hesperidum L.), туєва несправжня щитівка (P. fletcheri Cock.), філіпія калинова (Filippia viburni Sign.), караганова несправжня щитівка (Eulecanium caraganae Borch.), пульвінарія глодова (Pulvinaria oxyacanthae L.), пульвінарія тополева (P. popul Sign.). Серед них домінантним видом була акацієва несправжня щитівка – її частка відносно інших становила 47,6 %. Другим за чисельністю був кокус м’який – 17,8 %. Частка інших становила: туєва несправжня щитівка – 11,3 %, караганова – 8,4 %, філіпія калинова – 6,6 %, пульвінарія глодова – 5,1 %, пульвінарія тополева – 3,2 %.