У багатьох країнах світу екологічний туризм стає основною складовою всіх видів туризму та інтегрує їх загальний процес в раціональне природокористування, охорону навколишнього природного середовища. Природні ресурси, які виступають основою економічного зростання і розвитку екологічного туризму: 1) земля, водні, лісові та інші рекреаційно-туристичні природні ресурси; 2) капітал (фінансові ресурси); 3) людські (трудові) ресурси; 4) підприємницька сфера, підприємницькі ідеї; 5) інновації; 6) інформація; 7) знання. Потенціал екологічного туризму дозволяє пом’якшити удари, що завдає природні бездарні ставлення до неї людини, зберігає кутки незайманої природи і сприяє примноженню природних цінностей не тільки за допомогою екологічної просвіти, також за рахунок коштів, що спрямовуються з прибутків від екологічного туризму на вирішення ряд завдань. Розвиток рекреаційно-туристичного природокористування свідчить про те, що на сьогоднішній день є високоефективною сферою національної економіки. Створення умов для формування сучасного рекреаційно-туристичного комплексу, що дозволяє досягти зростання обсягів внутрішнього та в’їзного туризму, в кінцевому підсумку досягти активізації розвитку конкретної території чи регіону, при цьому здійснюючи охорону навколишнього природного середовища, культури, соціального і економічного розвитку.

Перспективні напрями розвитку екологічного туризму: активізація транскордонного співробітництва на засадах застосування методів щодо збалансованого природокористування; удосконалення концепції розвитку рекреаційно-туристичного природокористування; забезпечення робочих місць та укріплення інфраструктурної системи; удосконалення економічних важелів та інструментів природоохоронної діяльності, розвиток екологічного туризму повинен бути з координований державними органами влади та базуватися на екологічних аспектах певного регіону.