Малина (Rubus idaeus L.) та ожина (Rubus fruticosus) – важливі сільськогосподарські культури, споживання яких щорічно зростає на 8-10% як в країнах ЄС і Північної Америки, так і в Україні. Водночас частка нашої країни в світовому виробництві цих культур сягає 9,7% (до1,4млн тонн на рік). Наявність якісного садивного матеріалу для розвитку цієї галузі рослинництва в Україні – нагальна потреба. Для удосконалення існуючих сортів і створення нових натепер все частіше використовуються технології in vitro, які дозволяють значно прискорити і вдосконалити селекційні процеси. При отриманні біотехнологічних рослин одним з найважливіших  і водночас найскладніших етапів є процес регенерації повноцінних рослин з експлантатів різного типу соматичних тканин. Наші дослідження були спрямовані на визначення залежності ефективності регенерації різних сортів малини та ожини від сорту, типу експлантата, гормонального складу середовища та умов культивування.

В нашій роботі ми використовували малину сортів ‘Glen Ample’, ‘Марія’, ‘Феномен’, ‘Гусар’ та ‘Персея’ і ожину сортів ‘Triple Crown’ та ‘Smooth Stem’.

Експлантатами слугували часточки листків, черешків та коренів. З екзогенних фітогормонів до базового середовища МС додавали різні концентрації тідіазурону, зеатину, 6-бензиламінопурину, 2,4-Д, гіберелової, індолилоцтової та 1-нафтилоцтової кислоти (0,1 до 4,0 мг/л). Досліджували також вплив типу і спектрального складу освітлення.

Нами було встановлено значні відмінності оптимальних умов для індукції органогенезу у досліджуваних сортів. Так, для ‘Glen Ample’ і ‘Марії’ найбільш придатним типом експлантата виявився корінь, а найкращим цитокініном – зеатин в концентрації 0,5мг/л, при додаванні якого частота регенерації досягала 86% у ‘Glen Ample’ і 22% у ‘Марії’. На експлантатах листків і черешків регенеранти утворювалися значно рідше, вони були більш схильні до утворення калюсу зі слабкою здатністю до непрямого органогенезу. А у малини сортів ‘Феномен’, ‘Гусар’ та ‘Персея’ найкращими експлантатами виявилися черешки, і меншою мірою, листки, при культивуванні на середовищі з комбінацією 4,0мг/л БАП і 0,1мг/л НОК або 0,5мг/л ІОК. У обох сортів ожини морфогенна відповідь спостерігалась на листкових та стеблових експлантах з частотою регенерації до 65%. Максимальна кількість пагонів на експлантат з’являлась на середовищах з TDZ в концентрації від 1,0 до 2,0 мг/л. Вивчення впливу на регенерацію LED освітлення різного спектрального складу показало, що найбільша кількість адвентивних пагонів утворюється під освітленням у співвідношенні червоний:синій – 2:1. Підібрані нами умови є оптимальними для регенерації представлених сортів малини та ожини, що дозволяє підвищити ефективність біотехнологічних методів в селекційній практиці цих рослин.