Зернові культури в Україні займають понад 15 млн га ріллі, тому навіть мінімальне ураження їх хворобами призводить до великих загальних втрат урожаю, недобір зерна може становити понад 30 %.

У зв’язку із зростанням попиту на органічну пшеницю зростає і потреба у ефективних біологічних засобах захисту. Біологічні препарати, посилюючи імунітет рослин, сприяють реалізації закладених у сортах рослин потенційних можливостей, зокрема необхідних імунних реакцій і життєвої енергії. Важливість розв’язання проблем біологічного методу захисту культур надалі буде зростати. Тому вивчення ефективності біологічних фунгіцидів у захисті зернових культур від хвороб є досить актуальним.

Дослідження ефективної дії біологічних фунгіцидів проти збудників хвороб проводили на сорті ‘Подолянка’. Використовували препарати фунгіцидної дії: Мікосан В (лужний екстракт афілофорального гриба Fomes fomentarius), Фітоцид-р (живі культури роду Bacillus, вид Bacillus subtilis), Планриз БТ (бактерії штаму АР-33 Pseudomonas fluorescens), Триходермін БТ (спори гриба Trichoderma lignorum). Здійснювали три обробки: Т1 – у фазі виходу в трубку; Т2 – у фазі колосіння; Т3 – у фазі цвітіння.

Перед застосуванням фунгіцидів розвиток борошнистої роси становив 4 %, септоріозу листя – 2 %, у фазі колосіння – 13 і 10 %, у фазі цвітіння – 10 і 13 % відповідно. У фазі наливу зерна розвиток бурої іржі становив 13 %, борошнистої роси – 7 %, септоріозу листя – 18 %. У фазі воскової стиглості зерна у контролі ступінь ураження кореневими гнилями був нарівні 28 %.

У фазі колосіння, перед другою обробкою засобами захисту, ефективність дії фунгіцидів проти борошнистої роси становила 23–62 %, проти септоріозу – 10–20 %. У фазі цвітіння технічна ефективність дворазового застосування біологічних фунгіцидів проти борошнистої роси становила 30–50 %, проти септоріозу – 0–23 %. У фазі наливу зерна біологічні препарати забезпечили технічну ефективність проти борошнистої роси на рівні 29 %, септоріозу листя – 17 %, бурої іржі – 23–69 %. У фазі воскової стиглості варіанти із фунгіцидами мали ефективність проти кореневих гнилей на рівні 39–43 %. Більшу ефективність проти хвороб відмічено у варіантах Триходермін (3 л/га) і Мікосан В (8,0 л/га).

Обробка біологічними фунгіцидами сприяла підвищенню урожайності на 0,18–0,52 т/га, при показнику у контролі 5,24 т/га. Найвищу урожайність забезпечували варіанти Фітоцид-р (0,5 л/га) – 5,76 т/га та Мікосан В (8 л/га) – 5,69 т/га.