Багатьма дослідженнями встановлено, що врожайність зернових культур, у тому числі й ячменю озимого, залежить від інтенсивності фотосинтезу, який визначається площею асиміляційної поверхні листків, тривалістю їх роботи та співвідношенням між процесами асиміляції і дисиміляції. У свою чергу на  величину листкової поверхні та фотосинтетичного потенціалу впливають елементів технології вирощування культури, у тому числі вибір сорту, строки сівби та застосування регуляторів росту.

Мета даного дослідження ‑ встановити вплив обробки насіння та обприскування рослин новими регуляторами росту (Гуміфілд Форте брікс, МИР, PROLIS) на величину фотосинтетичного потенціалу посівів сучасних сортів ячменю озимого ‘Академічний’ і ‘Дев’ятий вал’ за сівби в оптимальний та пізній строки (1 та 20 жовтня).

Дослідження проводились на зрошуваних землях в 2016–2019 рр. за методикою польових і лабораторних досліджень Інституту зрошуваного землеробства (ІЗЗ) НААН. Умови весняно-літнього періоду за роками досліджень різнилися: середньосухими вони були у 2017 і 2018 роках, а вологими ‑ у 2019 році. Тому у 2017 і 2018 роках на посівах ячменю озимого потребувалось проведення 2 і 3 вегетаційних поливів зрошувальною нормою 800 і 1350 м³/га, відповідно, а в 2019 році необхідність у таких поливах відпала.

У всі роки досліджень максимальна величина фотосинтетичного потенціалу на обох сортах була отримана за сівби 1 жовтня, тільки у 2017 році за обробки насіння і рослин препаратом PROLIS, у 2018 році – за обприскування рослин, а 2019 році – за обробки насіння регулятором росту Гуміфілд.

І в середньому за три роки досліджень кращі показники фотосинтетичного потенціалу посіву обидва сорти забезпечували за сівби 1 жовтня і застосуванні регуляторів росту. Так, за цього строку сівби і без регуляторів росту  фотосинтетичний потенціал за період «кущіння – колосіння» на сортах ‘Академічний’ і ‘Дев’ятий вал’ становив відповідно 1,49 і 1,60 млн м²/днів/га, а з регуляторами росту – 1,71–1,75 і 1,81–1,88 млн м²/днів/га, або на 0,22–0,26 і 0,21–0,28 млн м²/днів/га більше, . За сівби 20 жовтня фотосинтетичний потенціал цього сорту під впливом регуляторів росту збільшувався в середньому з 1,39 до 1,58–1,63 млн м²/днів/га або на 13,7–17,3%. Найбільшим (1,88 млн м²/днів/га) ФП був за сівби 1 жовтня та обробки насіння сорту ‘Дев’ятий вал’ препаратами Гуміфілд і МИР.

Отже, сорти, строки сівби та регулятори росту позитивно впливають на величину фотосинтетичного потенціалу посіву (ФП), який характеризує роботу листової поверхні рослин ячменю озимого протягом вегетації.