Остання редакція: 2020-04-20
Тези доповіді
Редька олійна використовується на зелений корм, випас, силос, трав’яне борошно, добре пригнічує бур’яни та патогенні мікроорганізми, дає нектар. Редька має багато переваг: висока поживність, простота вирощування, високий коефіцієнт розмноження насіння, високі врожаї зеленої маси, яка за поживністю наближається до люцерни. Відзначають її позитивний вплив на збільшення надоїв корів, підвищення вмісту жиру в молоці, через що можна економити на висококонцентрованих кормах. Проте вузьким місцем її технології є саме раціональна систему удобрення, яка б передбачала сучасні їх системи і зокрема позакореневі підживлення, які стають все більш популярними на таких хрестоцвітих як ярий і озимий ріпак, гірчиця тощо.
Фактично для культури на сьогодні не має цілісної системи удобрення з врахуванням її сортових ресурсів, особливо з огляду на застосування мікродобрив. Враховуючи визначену актуальність технологічно-дослідного вивчення питання застосування мікродобрив у системі удобрення редьки олійної нами на протязі 2016‑2019 рр. вивчались різні варіанти застосування мікродобрив у технології вирощування редьки олійної для вирощування насіння.
На сірих лісових ґрунтах на двох сортах ‘Журавка’ та ‘Райдуга’ вивчались наступні комплексні халатні мікродобрива рекомендовані для широкого спектру олійних культур: LF олійні, Квантум Сілвер, EG Rapeseed Формат застосування вказаних мікродобрив відповідав регламентним рекомендаціям для хрестоцвітих культур і передбачав одноразове їх застосування на фазу стеблування, двохразове застосування (фаза стеблування + фаза бутонізації). Вивчалось також поєднання вказаних препаратів у відповідні фази поетапного їх внесення.
За результатами вивчення вказаних варіантів встановлено, що мікродобрива у халатній формі є надійним чинником забезпечення збільшення врожаю насіння редьки олійної та його якості. Так, приріст урожаю від одноразового внесення мікродобрив був в інтервалі технологічних варіантів на рівні 0,21‑0,34 т/га, а за двохразового застосування – на рівні 0,34‑0,57 т/га. Вищі на 12‑15%, залежно від року досліджень прирости було відмічено для сорту ‘Журавка’, що визначає сорт як більш новий та технологічний з огляду на сучасні технології удобрення.
Серед мікродобрив, що вивчаються, істотно вища ефективність у сприятливі роки встановлена для хелатного мікродобрива LF олійні приріст від застосування якого в одинарних варіантах був на 12,3‑14,8% вищим, ніж для інших мікродобрив. У яскраво виражені несприятливі роки за зволоженням та температурними умовами слід відмітити Квантум Сілвер з приростом до інших на рівні 6,9‑9,3 % по урожайності. Оптимальний варіант застосування мікродобрив відмічено у варіанті поєднання LF олійні (фаза стеблування) + Квантум Сілвер (фаза бутонізації) з приростом до варіанту без внесення добрив на рівні 0,38‑0,58 т/га.