Важливим етапом технології виробництва та вирощування сільськогосподарських культур є правильне зберігання насіння з метою утримання його в стані спокою без втрати якісних показників до його безпосереднього використання.

Підготовлене до сівби насіння зберігають насипом або в упакованому вигляді у закритих сухих сховищах, знезаражених від комірних шкідників, при цьому необхідно запобігати видовому й сортовому засміченню насіння шляхом складання плану розміщення насіннєвого матеріалу в насіннєсховищі. Висота насипу для зернових і зернобобових культур не повинна перевищувати 2 м, а олійних – 1,5 м, у складських приміщеннях з активною вентиляцією допускається до 3 м. Не можна розміщувати поряд насіння важковідокремлюваних культур, наприклад жито і пшеницю, овес і ячмінь.

Усі партії насіння добазових і базових категорій незалежно від призначення, а також партії сертифікованого насіння першої генерації призначені для реалізації підлягають пакуванню та маркуванню і повинні зберігатися штабелями на настилах або піддонах, віддалених від підлоги не менше ніж на 15 см,а від стіни – на 70 см. Розміри штабелів та відстань між ними та стінами повинні сприяти безперешкодному відбору проб насіння з будь-якого місця і проведенню технологічних операцій.

Упаковки призначені для зберігання насіння повинні бути цілими, міцними, чистими, сухими і знезараженими від шкідників та збудників хвороб. Для пакування насіння призначеного для реалізації використовують лише нові упаковки.

З моменту надходження насіння у сховище необхідно вести систематичне спостереження за його вологістю і температурою, за температурою і вологістю повітря, за зміною кольору насіння, його запаху, появою осередків самозігрівання і комірних шкідників. Особливо ретельні спостереження за температурним режимом зберігання слід проводити наприкінці осені та рано навесні, коли підвищується вологість повітря  і збільшуються коливання температури, що може спричинити самозігрівання.

Насіннєсховища необхідно періодично провітрювати, використовуючи активне вентилювання. Слід пам’ятати, що відносна вологість зовнішнього повітря має бути не вище 60‑70% , а температура – нижчою температури приміщення для унеможливлення конденсації вологи на насінні. Нагляд проводиться за кожною партією окремо й особливо ретельно за партіями з підвищеною травмованістю. Обстеженню на зараженість підлягає не тільки насіння, але й тара, стіни, підлога, шпарини, інші місця сховища.