Сучасним трендом світового сільського господарства є перехід до всебічного залучення інформаційних технологій в процес виробництва, зокрема, до використання ГІС-технологій та супутникового моніторингу посівів у системах точного землеробства. Найбільш застосовуваним зараз в Україні та світі засобом контролю стану посівів є використання дистанційно отриманих індексів вегетації, насамперед, нормалізованого диференційного вегетаційного індексу або NDVI. Дані щодо NDVI надаються користувачам практично всіх сучасних систем точного землеробства. За величиною NDVI можна опосередковано оцінити стан посівів, зокрема, можливе оперативне коригування живлення та зрошення сільськогосподарських культур. Крім того, за величиною індексу можна оцінювати потенційну продуктивність посівів. Так, за результатами наших досліджень, виконаних у 2016 році на темно-каштановому ґрунті за краплинного зрошення з посівами кукурудзи цукрової, було встановлено, що з достатньо високою точністю (коефіцієнт детермінації – 0,85) можна спрогнозувати продуктивність культури за величиною NDVI (використовувалися знімки, отримані в рамках проекту Copernicus із супутників Sentinel-2 та Sentinel-1) її посівів у фази цвітіння та на початку наливу зернівок за допомогою лінійної регресійної моделі (У=10,41× NDVI). Відхилення прогнозованої врожайності кукурудзи цукрової від фактичної не перевищувало, в середньому, 2,2 т/га товарних качанів. Зазначимо, що введення додаткового індексу (індексу листкової поверхні посівів або LAI) певною мірою підвищувало точність прогнозування – коефіцієнт детермінації складав 0,94 (станом на фазу цвітіння культури) та 0,92 (станом на початок наливу зернівок). При цьому комбінована лінійна регресійна модель із використанням NDVI та LAI, що має вигляд У=2,11×LAI+2,15×NDVI забезпечила середнє відхилення врожайності – 1,67 т/га або 26,6% (за фактичної середньої врожайності по досліду на рівні 6,28 т/га). Таким чином, одержана точність прогнозу становила 73,4% (висока сила зв’язку за шкалою Чеддока). Застосування квадратичної функції для прогнозування врожаю культури залежно від показників NDVI посівів виявилося менш ефективним, оскільки модель давала високу похибку прогнозування з коефіцієнтом детермінації лише 0,09 (модель недостовірна, зв’язок відсутній за шкалою Чеддока). Вважаємо розробку та використання регресійних моделей продуктивності сільськогосподарських культур перспективним напрямком розвитку точного землеробства, що має високу практичну цінність, адже дозволяє на ранніх етапах спрогнозувати потенційну продуктивність культури та вжити заходів щодо її поліпшення.