Остання редакція: 2020-04-21
Тези доповіді
Азот є одним із основних елементів живлення сільськогосподарських культур, вміст якого залежить від генетичних особливостей ґрунтів, агротехніки та вирощуваної культури. У літературних джерелах висвітлено результати досліджень щодо вплив систем удобрення на вміст різних форм азоту. Разом з тим, наводяться суперечливі дані із впливу систем обробітку на азотний режим ґрунтів. Саме тому, для вирішення питання раціонального використання чорноземів актуальним є дослідження змін вмісту сполук азоту за різних систем обробітку ґрунту.
У досліді в умовах Північного Степу України в Дніпропетровській області вивчали три системи обробітку ґрунту: оранку на 20‑23 см, мінімальний обробіток на 4-5 см і нульовий обробіток. Ґрунт дослідної ділянки – чорнозем звичайний середньогумусний важкосуглинковий. У зразках ґрунту визначали вміст амонійного азоту з реактивом Несслера і нітратний азот іонометричним методом.
Для нітратного азоту відмічена виражена сезонна динаміка з весняним максимумом і літнім мінімумом. Уміст рухомого азоту в ґрунті динамічний. Як і будь-який біологічний процес, нітрифікація в ґрунті залежить від вологості, аерації ґрунту, температури, співвідношення аніонів і катіонів у ґрунтовому розчині, його реакції, запасів зольних елементів, споживання нітратного азоту рослинами. Відмічено зміну у перерозподілі нітратів за шарами ґрунту: збільшення вмісту нітратів у шарі 0–10 см відносно шару 10–20 см становило 35,5% за мінімального обробітку та 52,4% за нульового обробітку; відносно 20–30 см шару – відповідно 48,5 та 90,2%. Полицева оранка зумовила обернену диференціацію вмісту нітратів за шарами ґрунту із збільшенням у нижніх шарах відносно 0–10 см шару. Ступінь диференціації 10–20 см шару становив 73%, а 20–30 см – 65% відносно 0–10 см шару. В цілому, вміст нітратів у 0–30 см шарі за мінімального обробітку нижчий на 20,6%, за нульового – на 30,6% порівняно із оранкою.
Уміст амонійного азоту знижувався протягом вегетаційного періоду. Найвищий вміст цієї форми азоту відмічений за вирощування пшениці озимої у 0–30 см шарі на варіанті з мінімальним обробітком, що на 7,5 % більше від оранки і на 11,4% ‑ від нульового обробітку ґрунту. Отже, вміст даної форми азоту менше залежав від способу обробітку.
У цілому, мінімізація обробітку ґрунту зумовила диференціацію 0–30 см шару ґрунту за вмістом поживних речовин. Вищий ступінь диференціації відмічений за азотом нітратів. Вміст нітратного азоту при зниженні глибини обробітку зменшується, тоді як за вмістом амонійного азоту різниці практично не спостерігалося. Отже, при впровадженні ґрунтозахисних систем обробітку слід особливу увагу приділяти азотному живленню пшениці озимої.