Ясенева смарагдова вузькотіла златка (Agrilus planipennis Fairmaire) – вкрай небезпечний шкідник ясена, горіху та деяких інших листяних порід дерев. На відміну від більшості інших стовбурових шкідників вона здатна уражувати абсолютно здорові дерева, які, пошкоджені шкідником, зазвичай усихають протягом двох-трьох років.

Довжина тіла дорослих жуків варіює від 7,5 до 15,0 мм, довжина дорослої личинки – 26‑32 мм. Жук смарагдово-зелений із золотистим, бронзуватим або фіолетовим блиском. Літ жуків може тривати з середини травня до серпня. Жуки живляться листям у кронах дерев; в сонячну теплу погоду вони активні з 6 до 20 години, в пошуках кормової рослини можуть перелітати на відстань до 1 км. У погану погоду і вночі жуки можуть ховатися в листках і тріщинах кори. Самці живуть близько 2 тижнів, самки – до 3 тижнів. Самки відкладають яйця поодинці (всього до 70-90 шт.) на поверхню і в тріщини кори стовбурів і нижньої частини скелетних гілок. Період яйцекладки триває з початку червня до кінця липня. Через 7-10 днів виходять личинки, що забурюються в кору і досягають лубу, яким харчуються протягом літа. Личинкові ходи дуже вигнуті, забиті буровою мукою і поступово разом з ростом личинки розширюються. Личинка останнього (IV) віку зимує в лялечковій камері, розташованій в заболоні або корі. Заляльковування відбувається в кінці квітня – травні, іноді пізніше. Молоді жуки протягом 1-2 тижнів прогризають вихідний канал. Льотний отвір типовий для видів роду Agrilus D-подібної форми, шириною 3-4 мм.

Для успішної та ефективної боротьби з екзотичними шкідниками дуже важливо їх раннє виявлення, але на ранніх стадіях (1-й рік) заселення златкою встановити досить важко, тому для цього використовуються феромонні пастки. Заселені дерева зазвичай мають розріджену крону, листки передчасно жовтіють і опадають, уздовж стовбура і головних гілок розвиваються вторинні пагони. На 3-й рік зараження велика кількість гілок відмирає, стовбур тріскається, стають помітні численні льотні отвори. Для виявлення ходів необхідно видалити кору з живих дерев.

Велику роль у поширенні шкідника відіграють організації, що займаються озелененням і лісовідновленням, особливо лісорозсадники. Іншим імовірним шляхом інвазії є завезення комах з дерев’яною тарою безпосередньо із регіону їх природного поширення. Шкідливість златки загрозливо велика. Традиційні хімічні методи боротьби не дають необхідного результату і не дозволяють зупинити подальше поширення. Єдиним способом знищення златки на даний момент залишається вирубка і знищення уражених дерев.