Пшениця озима є однією з основних продовольчих культур України. Її продуктивність залежить від використання сучасної технології вирощування, де визначальним фактором, в тому числі, є захист посівів від шкідників.

Актуальність теми обумовлена необхідністю системного підходу до контролю чисельності та шкодочинності ентомофауни за різних систем землеробства та обробітків грунту.

Дослідження проводили протягом 2015‑2017 років в умовах стаціонарного  поля ВП НУБіП України «Агрономічна дослідна станція». Видовий склад та чисельність шкідників пшениці озимої сорт ʻПустоварівкаʼ встановлювали за загальноприйнятими ентомологічними методиками, відповідно до видової приналежності за трьох систем землеробства: промислової, екологічної, біологічної (фактор А) та диференційованого, чизельного, полицево-безполицевого та поверхневого обробітків ґрунту (фактор В).

Основні втрати врожаю пшениці озимої обумовлюють домінантні та константні види, якими протягом досліджуваних років були звичайна злакова попелиця (Schizaphis graminum R.), клоп шкідлива черепашка (Eurygaster integriceps Р.) п`явиця червоногруда (Oulema melanopus L.) хлібний жук, кузька (Anisoplia austriaca Н), трипс пшеничний (Haplothrips tritici Kurd.).

В умовах дії комплексу абіотичних та біотичних чинників видова структура, чисельність та рівень домінування фітофагів озимої пшениці може суттєво варіювати. Щільність популяції клопа шкідлива черепашка за промислової системи землеробства (контроль) становила у 2015 р. – 0,4 екз./м², у 2016р. – 0,5 екз./м², та у 2017 – 1,6 екз./м², відповідно. Паралельно встановлено значну кількість трипса пшеничного на рівні 1,7 екз./м² в 2017 році, порівняно з іншими досліджуваними роками (0,5 екз./м² і 0.8 екз./м², відповідно), що можна пояснити строкатістю погодних умов протягом періоду вегетації пшениці озимої.

Статистичний аналіз результатів засвідчив істотний вплив системи землеробства на чисельність домінуючих видів, на що вказують розраховані довірчі рівні, де р (А) – 0,000; в той час як аналіз результатів впливу варіантів обробітку ґрунту (фактор В) засвідчив про відсутність істотної різниці та взаємодії між ними, де Fф< F0,5.