Кукурудза порівняно з іншими зерновими культурами краще реагує на внесення добрив і у зв’язку з тривалим вегетаційним періодом засвоює поживні речовини з ґрунту практично до завершення дозрівання зерна. Традиційна система удобрення кукурудзи, яка передбачає застосування мінеральних добрив сумісно з гноєм, або на фоні його післядії, може значно підвищити її врожайність. Однак останніми роками у зв’язку зі скороченням поголів’я великої рогатої худоби спостерігається різке зменшення використання гною під кукурудзу та інші сільськогосподарські культури. За умов, коли немає можливості повернути в ґрунт винесені з урожаєм поживні речовини шляхом застосування мінеральних добрив та гною, виникає потреба в пошуку інших джерел поповнення запасів поживних речовин в ґрунт для збереження і розширеного відтворення його родючості. Нині найбільш перспективним, враховуючи економічні аспекти, є солома попередника та сидерати, вирощені в проміжних посівах.

Ефективність використання в системі удобрення кукурудзи на зерно сидератів та соломи пшениці озимої як добрива без внесення та з внесенням компенсаційної дози азоту вивчали в польових умовах ПСП «Агрофірма «Шульц» Черкаської області. Досліджували середньоранні гібриди кукурудзи від компанії Сінгента: 'НК Фалькон', 'НК Делітоп' та вaріaнти удобрення з внесенням добрив в нормі N₁₂₀P₉₀K₁₂₀, приорюваннямсоломи пшениці озимої з обов’язковим внесення компенсаційної дози азоту (карбамід в нормі N₁₀ на 1 тону соломи) та використанням на сидерат посівів хрестоцвітих культур.

Позитивний вплив застосування в якості добрив соломи попередника та сидератів, вирощених в проміжних посівах на інтенсивність формування листків рослин кукурудзи позначається на розмірах листової поверхні тa позитивно впливає нa рівень урожaйності культури. Більшу площу листової поверхні формував гібрид `НК Фалькон` – 12,0 тис. м²/га у фазу 78 листків, 45,2 тис. м²/га у фазу викидання волоті і 35,9 тис. м²/га у фазу молочно-воскової стиглості. Приорювання соломи озимої пшениці з додаванням до кожної її тонни по 10 кг діючої речовини мінерального азоту сприяло одержанню 9,189,86 т/га зерна кукурудзи, що на 15,6 % більше, ніж на контролі, і на 0,9 % перевищує урожайність культури у другому варіанті удобрення. Виключення при внесенні соломи компенсаційної дози азоту зумовило зниження продуктивності кукурудзи на 10,5 ц/га, що пов’язано з погіршенням мінерального живлення через імобілізацію рухомого азоту мікроорганізмами.

Результaти польових досліджень свідчaть, що заміна традиційної системи удобрення кукурудзи на зерно (внесення гною та мінеральних добрив) на альтернативну (внесення побічної продукції з обов’язковим додаванням до кожної її тонни по 10 кг діючої речовини азоту) покращувало покaзники структури врожaю тa позитивно впливaло нa рівень урожaйності культури.