Пшениця – провідна зернова культура в багатьох регіонах світу й один з основних продуктів харчування. У зв'язку з підвищеним попитом на продовольче зерно її вирощують в усіх ґрунтово-кліматичних зонах, де серед інших факторів, що лімітують її врожайність, значної шкоди завдає посуха, спричинена водним дефіцитом. Розвиток розуміння реакцій рослин на посуху є основною частиною розробки стрес-толерантних сортів пшениці. Культура ізольованих тканин є найбільш екологічно безпечною, малозатратною за часом і ресурсами технологією для вивчення стрес-толерантності пшениці, що базується на використанні калюсних культур та культивуванні in vitro клітин у специфічних умовах. У зв’язку з цим, метою роботи було оцінити посухостійкість гібридів F₁ пшениці ярої в калюсній культурі in vitro з використанням маніту в якості стрес-чинника.

Матеріалом досліджень були гібридні комбінації F₁ пшениці м’якої та твердої ярої ‘Злата’ / ‘Алтайська 325’, ‘Струна Миронівська’ / ‘Авіада’, ‘Grenny’ / ‘Башкірська 28’, ‘Елегія Миронівська’ / ‘Краса Полісся’, ‘Корона’ / ‘Харківька-27’, ‘Жизель’ / ‘Лан’, ‘Харківська-27’ / ‘Ізольда’, ‘Харківська-41’ / ‘Діана’, ‘Харківська-41’ / ‘Тера’, ‘Харківська-41’ / ‘МІП Райдужна’ та сорт-стандарт ‘Елегія Миронівська’. Насіння для досліджень було надано лабораторією селекції ярої пшениці МІП. В роботі використовували ембріогенні калюси вищезазначених генотипів (по 160 шт.). Культуру калюсної тканини отримували з апікальних меристем пагонів 3 добових стерильних проростків на середовищі МС, яке додатково містило 2 мг/л 2,4-Д. Калюси культивували у чашках Петрі при 26 °С в темряві на селективному середовищі протягом 4 тижнів. Як селективний агент застосовували маніт, який додавали до модифікованого середовища МС у концентраціях 0 (контроль); 0,2; 0,4; 0,6 та 0,8 М. Через 4 тижні визначали частку живих калюсів як відсоткове відношення кількості життєздатних калюсів до їх початкової кількості.

Під час визначення рівня виживання калюсних культур ярої пшениці на варіантах з манітом концентрацією 0,20,8 М найбільшу частку живих калюсів (18,8 %) було виявлено у гібриду ‘Елегія Миронівська’ / ‘Краса Полісся’. Більшість калюсів цього генотипу продовжували свій ріст і проявляли ознаки морфогенезу навіть за концентрації 0,8 М. За критерієм толерантності до осмотичного стресу найгіршим виявився гібрид ‘Жизель’ / ‘Лан’, так як у нього виживаність калюсів на всіх варіантах середовищ була найменшою. Велика їх частка підлягала некрозу. Гібрид ‘Харківська-41’ / ‘МІП Райдужна’ також мав порівняно високий відсоток виживаності за селективних умов. Більш чітку диференціацію всіх генотипів визначала концентрація 0,6 М. В результаті проведених досліджень встановлено, що гібрид F₁ пшениці ярої ‘Елегія Миронівська’ / ‘Краса Полісся’ є найменш осмочутливим, оскільки за селективних умов цей генотип мав найбільшу частку живих калюсів. Таким чином, гібрид F₁ ‘Елегія Миронівська’ / ‘Краса Полісся’ може бути цінним матеріалом для подальшої селекції ярої пшениці.