Науково-дослідна робота селекціонерів ДС «Маяк» ІОБ НААН спрямована на широке освоєння малопоширених видів овочевих рослин, розширення їх асортименту, створення вітчизняних конкурентоспроможних, адаптованих до місцевих умов сортів. Серед них на увагу заслуговує смикавець їстівний, або чуфа (Cyperus esculentus L.) – єдиний культурний вид роду Cyperus харчова, олійна, крохмаленосна рослина з високими дієтичними та цілющими властивостями із родини Осокових (Cyperaceae). В Україні перші дані про дослідження смикавця їстівного датуються серединою 30-х років минулого сторіччя.

В умовах України при вирощуванні у відкритому ґрунті рослина майже ніколи не утворює квіткові пагони, тому й розмножується бульбочками. Бульби чуфи, що утворюються на коренях, мають тверду оболонку й хрусткий м’якуш та приємний солодкуватий смак. У них висока харчова цінність. Бульби містять: 2025% жирної олії (ліпідів), 2035 % – крохмалю, 1228 % – цукрів, 59 % – білка. З бульбочок виготовляють харчову олію, яка густіє при кімнатній температурі і за смаковими якостями не поступається оливковій. Олію вживають безпосередньо в їжу, використовують в кондитерській промисловості, в медицині, парфумерії, техніці. За своїми смаковими якостями вона не поступається мигдалю, арахісу та сої й легко заміняє їх у кондиторських виробах. З макухи чуфи можна одержати цукор, а також крохмаль та спирт. Крім того, бульби чуфи використовують як ласощі в сирому, вареному чи смаженому вигляді, готують із них сурогат кави й какао (з пересмажених). В кондитерській промисловості із чуфи готують спеціальні сорти печива і тортів, цукерок, халви та інших солодощів.

На Дослідній станції «Маяк» ІОБ НААН в результаті проведеної селекційної роботи створено новий сорт смикавця їстівного (чуфи) ‘Запас’, який зареєстрований в НЦГРРУ (Свідоцтво про реєстрацію зразка генофонду рослин в Україні № 1348, № реєстрації Нац. каталогу UЕ 1400008). Вегетаційний період сорту Запас триває 155 діб. Висота рослини – 45 см. Кількість листкових пучків (парцел) на рослину велика – понад 150. У пучку середня кількість листків – 48. Листки зеленого забарвлення помірної інтенсивності. За формою листкова пластинка лінійна. Довжина листкової пластинки – 4045 см, ширина – 45 мм. Зубчатість і опушеність листка відсутні. За габітусом рослина напівпохила. Бульбочки видовжено-яйцеподібної форми, коричневого забарвлення. Горбкуватість на поверхні бульбочок наявна. Середня довжина бульбочки – 2,1 см, ширина – 1,8 см. Урожайність бульбочок складає 32,9 т/га, середня маса бульбочок з однієї рослини – 350 г, середня їх кількість понад 260 штук, маса 1000 товарних бульбочок – 1560 г.

В умовах Чернігівської області рослини сорту ‘Запас’ цвітуть в окремі роки (поодинокі екземпляри), отже сорт розмножується виключно вегетативним способом.