Пшениця одна з найцінніших продовольчих культур. Проте в останні роки все частіше спостерігається стійка тенденція до посухи, що призводить до затримки появи сходів та зниження врожайності. У зв’язку з цим виникає потреба в оцінці селекційного матеріалу на посухостійкість.

Для оцінки посухостійкості використовують прямі та непрямі методи. Найчастіше в лабораторних умовах застосовують непрямі методи оцінки рослин до дефіциту вологи, що полягають у пророщуванні насіння на розчинах сахарози та ПЕГ з високим осмотичним тиском. До підбору осмотиків нами було поставлено такі вимоги як добра розчинність у воді, біполярність, нетоксичність та здатність не приймати участь у метаболічних процесах. Саме тому цукри не є найкращими осмотиками. Варто зазначити, що порівняно з непроникаючим поліетиленгліколем маніт проникає у рослинну клітину та знижує нормальний водний потенціал, чим спричиняє зневоднення та гальмування багатьох фізіологічних та метаболічних процесів. Тому на заміну ПЕГ, який досить часто використовується в дослідженнях, запропоновано маніт.

Дослідження проводили протягом 2016–2017 рр. Для оцінки матеріалу пшениці м’якої озимої було взято сорти Миронівського інституту пшениці та інших селекційно-дослідних установ. За еталони використовували сорти ‘Альбатрос одеський’ – високопосухостійкий та ‘Поліська 90’ –низькопосухостійкий. Суть методів полягає в пророщуванні насіння в розчині сахарози з осмотичним тиском 8, 10, 12, 14, 16, 18 атм та розчинах маніту з молярною концентрацією 0,2 М, 0,4 М та 0,6 М, за контроль взято насіння сортів, пророщене на дистильованій воді. Робота по визначенню посухостійкості проводилась за такими етапами: 1) знезараження дослідного матеріалу шляхом обробки 3 % розчином гіпохлориту натрію; 2) замочування насіння пшениці у вищевказаних розчинах протягом 7 днів; 3) підрахунок насіння, що проросло; 4) статистична обробка даних.

За результатами проведених досліджень сорти–еталони ‘Альбатрос одеський’ і ‘Поліська 90’ по роках мали відсоток проростання насіння 79, 82 % та 23, 28 % на сахарозі з осмотичним тиском 16 атм., та відповідно 82, 86 % і 23, 34 % на маніті з концентрацією 0,6 М. Відносно них Балада миронівська, Грація миронівська, Подолянка є високостійкими, відсоток проростання насіння яких перевищував 79 % на сахарозі. та 78 % на маніті;’ МІП Дніпрянка’, ‘Чародійка білоцерківська’, ‘Wenzell’ володіють середньою стійкістю, так як мали відсоток проростання насіння більше 34 % на сахарозі та 59 % на маніті. В процесі досліджень маніт показав себе як речовина з добрими осмотичними властивостями.