Ячмінь ярий – одна з головних фуражних культур в Україні. Його посівні площі сягають 25 млн га. У структурі посівних площ Лісостепу ячмінь ярий займає близько 10 %, а в роки пересіву загиблої озимини площі під цією культурою зростають до 1215 %. Однак рівень його врожайності значно коливається по роках, залежно від погодних умов вегетаційного періоду та технології вирощування. У зв’язку з цим, пошук шляхів підвищення урожайності зерна ячменю ярого є важливою теоретичною проблемою, яка потребує наукового обґрунтування при розробці ефективних технологій її вирощування.

У підвищенні врожайності ячменю ярого важливу роль відіграє кожний агротехнічний прийом, але сівба є основною ланкою у технології його вирощування. Це перший і найбільш відповідальний технологічний процес, який значною мірою зумовлює час з’явлення і повноту сходів, наступний ріст та розвиток рослин. Як відомо, в зоні Лісостепу правобережного навесні спостерігаються різкі коливання температур, в зв’язку з чим частина висіяного насіння не проростає, при лабораторній схожості до 95-100 %. При цьому доведено, що польова схожість насіння нижча від лабораторної на 20-30 %. Тому, висока польова схожість - одне з найважливіших завдань агротехніки, оскільки від неї в значній мірі залежить рівень майбутнього врожаю.

Наші дослідження були направлені на вивчення впливу доз азотних добрив та регуляторів росту рослин на польову схожість та виживаність рослин ячменю ярого. Вони проводились у продовж 2009–2011 рр. в Інституті кормів та сільського господарства Поділля НААН. Ґрунтовий покрив представлений сірими лісовими опідзоленими середньосуглинковими ґрунтами із вмістом гумусу 2,20 %, рН 5,1–5,5. Передбачалось вивчення дії та взаємодії трьох факторів: А – сорт: Набат, Вінницький28; В – дози азотних добрив: без добрив, P₄₅K_45, N₄₅P₄₅K₄₅,N₆₀P₄₅K_45, N₉₀P₄₅K₄₅; С – регулятор росту рослин: Терпал, Біном, 2,0 л/га. Ретардант застосовували на початку фази вихід в трубку.

За результатами наших досліджень (у середньому за 2009-2011 рр.) відмічено, що найвища польова схожість у сорту Набат (85,5 %) та Вінницький 28 (84,8 %) спостерігалась на варіантах при внесені азотних добрив у дозі N₉₀ на фосфорно-калійному фоні P₄₅K₄₅, що відповідно більше на 2,7 % і 2,5 %, порівняно з ділянками, де добрива не вносили та на 1,2 % і 2,0 % ділянки, де вносили тільки фосфорно-калійні добрива у дозі P₄₅K₄₅.

Важливим показником, який характеризує рівень польової схожості рослин та їх виживаності за вегетаційний період є виживаність рослин на період збирання. Цей показник більш залежав від впливу регуляторів росту рослин і в середньому по досліді становив 77,283,9 %. Зокрема, застосування морфорегуляторів підвищувало виживаність рослин ячменю ярого у середньому за рахунок Терпалу – на 2,41,0 % та Біному – на 2,41,2 %, що обумовлено їх фізіологічною дією на рослини, а саме підвищення кущистості, площі листкового апарату, стійкості проти вилягання, розвитку кореневої системи і фунгіцидній дії.

Отже, в умовах Лісостепу правобережного такі елементи технології вирощування ячменю ярого, як дози азотних добрив та регулятори росту рослин підвищують схожість та виживаність рослин протягом вегетаційного періоду та рівень урожаю зерна культури.