Редьку олійну (Raphanussativumd. var. oleiferaMetrg.) довго відносили до малопоширених рослин. Проте сьогодні у багатьох країнах (зокрема Білорусії, Російській Федерації, Польщі, Німеччині та ін.) ця культура важливий компонент органічного землеробства як цінний сидерат та фітомеліорант, а також у системі компанування проміжних посівів післяукісної чи післяжнивного характеру в моно та полікомпонентних сумішок. Не слід забувати про біопаливне значення олії з насіння редьки олійної у системі сумішевих біопалив, ефективність яких підтверджена світовою практикою.

Сьогодні до реєстру сортів рослин України щодо редьки олійної включено 6 сортів: ‘Журавка’, ‘Колонель’, ‘Либідь’, ‘Райдуга’, ‘Факел’, ‘Ямайка’. Проте сортовий склад цієї культури зокрема у Білорусії налічує 17 сортів, Російської Федерації – 9 сортів. Важливим у цьому плані є вивчення продуктивності генотипів зарубіжної селекції у порівнянні з вітчизняними з перспективною метою їх ефективного використання у системі аграрного виробництва нашої держави.

Враховуючи вище наведені твердження нами впродовж 20152017 рр. проведено оцінку цілого ряду сортів редьки олійної різних оригінаторів у єдиному комплексі з вітчизняними. З сортів зарубіжної селекції у дослідженнях використано зразки білоруської селекції: ‘Івея’, ‘Пригажунья’, ‘Ніка’, ‘Сабіна’. Зразки російської селекції було представлено такими сортами: ‘Тамбовчанка’, ‘Сніжана’, ‘Ольга’, ‘Альфа’, ‘Лінія ИрГСХА’. Серед вітчизняних сортів оцінку проведено сортів ‘Райдуга’, ‘Журавка’, ‘Либідь’. Вивчення передбачало єдинотипову схему посіву вказаних генотипів за схемою систематизованих блоків у чотирьохразовій повторності. Співставна оцінка передбачала вивчення особливостей фенології, загального морфометричного розвитку та загальної адаптивності сортів.

За період досліджень встановлено що у системі показників скоростиглості найменш тривалий період вегетації у інтервалі 7482 доби відмічено для сортів ‘Альфа’, ‘Ольга’ та ‘Лінія ИрГСХА’ на фоні тривалості цього ж показника у сортів вітчизняної селекції на рівні 8093 доби.

Найвища продуктивність за показником врожаю листостеблової маси відмічена у таких сортів як ‘Журавка’, ‘Тамбовчанка’, ‘Пригажунья’, ‘Сабіна’ з коливанням показника від 45 до 63,8 т/га (біологічна продуктивність) залежно від року досліджень та генотипу на фазу зеленого стручка.

Насіннєва продуктивність сортів була різною і коливалась в інтервалі від 1,3 до 2,6 т/га. За цим показником слід відмітити такі сорти як ‘Журавка’, ‘Івея’, ‘Пригажунья’, ‘Сабіна’.

За адаптивним потенціалом, з врахуванням істотно відмінних умов року за період досліджень, всі сорти продемонстрували досить високий рівень адаптивності та можуть бути рекомендовані до ефективного використання, зокрема у зоні Лісостепу правобережного України.