У контексті глобальної стратегії енергонезалежності та декарбонізації економіки, впровадження високопродуктивних деревних культур короткої ротації набуває пріоритетного значення.

Павловнія (Paulownia), завдяки унікальній швидкості накопичення фітомаси та здатності до регенерації після зрізання, розглядається як інноваційний ресурс для виробництва твердого біопалива. Проте реалізація її врожайного потенціалу суттєво лімітується кліматичними чинниками та сортовою специфічністю, що вимагає глибокого аналізу не лише біологічної продуктивності, а й енерго-економічної доцільності створення таких насаджень.