Мета. Визначити особливості застосування супутникового моніторингу для встановлення стану рослин та урожайності високорослих сільськогосподарських культур. Методи. Польові та лабораторні дослідження проводили в 2021–2023 рр. в умовах Київської та Черкаської областей в господарствах різних форм власності. Результати. Перша космічна місія для спостереження за рослинами була запущена ще в 1972 р. і з того часу інтерес до пошуку взаємозвʼязків між спектральним відбиттям, отриманим за допомогою супутникових датчиків та біофізичними параметрами культур постійно зростає. Віддалені платформи для спостереження Землі та повʼязані з ними системи візуалізації розрізняються за висотою знаходження, просторовою й часовою роздільною здатністю. Наприклад, платформа Landsat має спектральну роздільну здатність приблизно 30 м в областях видимого й близького інфрачервоного спектру, а часову роздільну здатність − близько 17 днів. Для багатьох точних сільськогосподарських програм така тимчасова роздільна здатність є неприйнятною, особливо з огляду на те, що проблеми хмарного покриву можуть збільшити часовий інтервал, в якому доступні зображення без хмар. Те ж саме стосується просторової роздільної здатності, якої може бути недостатньо для визначення мінливості в межах поля.