Мета. Розробити елементи технології вирощування міскантусу гігантського за умови вирощування їх на маргінальних землях. Методи. Польові дослідження проводили у 2019–2022 рр. на Білоцерківській дослідно-селекційній станції ІБКіЦБ. Схема досліду передбачала інокуляцію рослин Азофосфорином, застосування вологоутримувача та позакореневе підживлення Гуміфілдом 50 г/га та АміноСтаром, 1,0 л/га. Результати. Кращий збір твердого біопалива та енергії в досліді в усі роки забезпечили варіанти застосування АЗОФОСФОРИНУ, адсорбенту та позакореневого підживлення Гумат калію (Гуміфілд) 50 г/га + Антистресант АміноСтар, 1,0 л/га. Так, в умовах 2022 року, за дефіциту факторів вологозабезпечення, отримано 21,1 т/га та 344,4 ГДж, у той самий час на чистому контролі отримано 14,1 т/га та 231,3 ГДж.

Якісні показники міскантусу гігантського суттєво залежали від умов вегетаційного періоду. Так, у 2020 році в середньому по досліду отримано вміст сухої речовини в біомасі 48,3%, целюлози 35,0%, лігніну 9,9% та золи 1,8%. А в умовах 2021 року в біомасі містилось 48,8% сухої речовини, целюлози 40,0%, лігніну 10,3% та золи 1,3%, тоді як в 2022 році в середньому по досліду отримано вміст сухої речовини в біомасі 47,0%, целюлози 42,0%, лігніну 10,5% та золи 1,2%. Тоді як в умовах усіх років досліджень вміст золи в рослинах міскантусу мав незначні відхилення від середнього показника та закономірностей впливу на ознаку досліджуваних факторів не було виявлено. Висновки. В умовах 2020 та 2021 років досліджень гарний рівень вологозабезпечення рослин міскантусу гігантського сприяв більшому впливу на зміну показників продуктивності посівів саме інокуляції – як способу забезпечити краще мінеральне живлення. При цьому за інокуляції  АЗОФОСФОРИНОМ отримано на 1,0 т/га та 2,9 т/га більше сухої речовини, тоді як за застосування MaxiMarin гранульованого на  0,8 т/га та 2,4 т/га відповідно. А от в умовах 2022 року дефіцит опадів під час вегетаційного періоду сприяв актуалізації впливу власне застосування адсорбенту MaxiMarin гранульований і прибавка збору сухої речовини порівняно з варіантами, на яких не застосовували адсорбент, становила 2,9 т/га, тоді як варіанти інокуляції забезпечили всього лиш 2,6 т/га.