Розмір шрифту: 

Мета. Отримати калюс сорго в культурі in vitro залежно від типу експланту і концентрації тідіазурону. Методи. Лабораторний, фізіологічний, біохімічний, математико-статистичний, дисперсійний та кореляційний аналіз. Дослідження проводили в лабораторії біотехнології Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН упродовж 2021–2025 років. У дослідження було залучено диференційовану панель із 10 генотипів, що відрізняються за походженням та еколого-географічною приналежністю: сорти вітчизняної селекції (‘Лан 59’, ‘Степовий 8’, ‘Сатурн’, ‘Зевс’ ‘Сват’,), що характеризуються високою адаптивною стабільністю до умов довкілля та гібриди іноземної селекції (‘Шугаргрейз’, ‘Прайм’, ‘Юкі’, ‘Таргга’, ‘Бургго’), які представляють сучасний світовий фонд інтенсивного типу. Результати. Встановлено, що процес дедиференціації клітин сорго лімітується концентрацією тидіазурону, при цьому амплітуда коливань частоти калюсоутворення в межах досліду становила 74% (від мінімальних 18% у корінців проростків до максимальних 92% у листків in vitro). Аналіз динаміки показників свідчить, що кожне підвищення концентрації ТДЗ на 0,10 мг/л у діапазоні від 0,10 до 0,50 мг/л забезпечувало стабільний приріст частоти калюсогенезу в середньому на 12,5% для листкових експлантів та на 12% для кореневих. Досліджено, що найвищу морфогенетичну активність виявляють листки, отримані з культур in vitro. Результати показали, що за оптимальної концентрації ТДЗ 0,60 мг/л цей тип експланту забезпечує ефективність калюсогенезу на рівні 92±2%, що на 12% вище порівняно з листками проростків насіння (80±2%) та на 6% вище за показник корінців in vitro (86±2%). Це підтверджує статистично достовірну перевагу факторів ювенільності та попередньої