Розмір шрифту: 

Мета. Обґрутувати фізіолого-технологічні параметри ефективної деконтамінації (стерилізації) насіння сіди багаторічної (Sida hermaphrodita (L.) Rusby) для одержання асептичного, життєздатного вихідного матеріалу під час введення в культуру тканин in vitro. Методи. Лабораторний, фізіологічний, біохімічний, біотехнологічний, математико-статистичний, дисперсійний та кореляційний аналізи. Дослідження проводили впродовж 2024–2026 рр. в умовах лабораторії біотехнології ІБКіЦБ НААН. Об’єктами дослідження було насіння сіди багаторічної з різним ступенем ендо- та екзогенної інфікованості. Ефективність деконтамінації оцінювали за відсотком стерильних експлантів, рівнем виходу чистої життєздатної культури, енергією проростання насіння на живильних середовищах, а також за фізіолого-біохімічними маркерами стресу (індексом перекисного окиснення ліпідів, виходом електролітів та активністю захисних ферментів). Результати. Встановлено, що використання комбінованих стерилізуючих агентів на початкових етапах експозиції не чинить критичного депресивного впливу на цілісність насіннєвої оболонки: рівень пошкодження зародків утримувався в межах НіР_0,05 (2–4%). Проте жорсткі режими деконтамінації із застосуванням концентрованих розчинів хлорвмісних препаратів та сулеми ініціювали виражений фітотоксичний ефект, де енергія проростання насіння на фоні повної стерильності знижувалася порівняно з оптимальним варіантом більш ніж удвічі. Найбільш інформативним фізіологічним