Font Size: 

Мета. Провести порівняльну оцінку якісних показників насіння сортів стевії (Stevia rebaudiana Bertoni) залежно від тривалості зберігання для визначення біохімічних маркерів втрати життєздатності та сортової специфіки старіння насіннєвого матеріалу. Методи. Лабораторний, фізіологічний, біохімічний, математико-статистичний, дисперсійний та кореляційний аналізи. Дослідження проводили впродовж 2024–2026 рр. в умовах лабораторії Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН. Об’єктами дослідження були сорти стевії вітчизняної селекції. Стійкість насіння до деградації оцінювали за показниками лабораторної схожості, енергії проростання, інтенсивності дихання, вмісту вільних жирних кислот (кислотного числа ліпідів), накопичення малонового діальдегіду (МДА) та активності антиоксидантних ферментів за різних термінів зберігання (від 1 до 3 років). Результати. Встановлено, що на першому році зберігання зниження посівних якостей насіння більшості сортів було неістотним і перебувало в межах НіР_0,05 (2–5%). Проте пролонгація зберігання до 3 років ініціювала глибокий деструктивний ефект, найсильніше виражений у малостабільних генотипів, де енергія проростання впала порівняно з вихідними показниками більш ніж удвічі.