Розмір шрифту: 

Мета. Проаналізувати вплив хітозану грибного та тваринного походження на активність синтезу вторинних метаболітів бактеріями Bacillus subtilis та їх антифунгальну дію проти патогенних мікроміцетів Fusarium oxysporum. Оцінити здатність бактеріальних метаболітів стримувати ріст грибного міцелію та зменшувати його щільність. Методи. Культивування бактерій, метод дифузії в агар, мікроскопіювання, статистичні методи обробки даних. Результати. Отримані дані вказують на те, що грибний (ГБ) хітозан сприяє синтезу екзометаболітів з антифунгальною дією та підсилює здатність бактерій стримувати ріст грибного міцелію. Так, площа грибного міцелію для контрольного зразку була 5 804 та 7 415 мм² на третій і четвертий день відповідно, в той час, як для дослідного – 4 464 та 6 798 мм² відповідно. Варто зазначити, що бактеріальні екзометаболіти вплинули також і на щільність грибного міцелію. Так, найвищим цей показник був у контрольних зразках, з доданими екзометаболітами бактерій, вирощених на середовищі без додавання хітозану (25,55 lum). Водночас, для експериментальних зразків у яких використовували продукти культуральної рідини за додавання ГБ хітозану, показники були на 12% нижчими (22,49 lum). Однак, проведене дослідження антифунгальної активності бактеріальних екзометаболітів, вирощених на середовищі із застосуванням тваринного (ТВ) хітозану не дало позитивних результатів. Метаболіти не зупиняли ріст грибного міцелію та не впливали на його щільність.