Розмір шрифту: 

Мета. Дослідити закономірності зміни біохімічних показників якості олії сафлору залежно від рівня травмування насіннєвої оболонки та температурних режимів зберігання. Методи. Лабораторний (фракціонування насіння та аналіз олії), фізіологічний (оцінка дихання й схожості насіння), біохімічний (визначення кислотного та перекисного чисел), математико-статистичний (первинна обробка даних), дисперсійний (визначення сили впливу факторів та НіР_0,05) і кореляційний (встановлення зв’язку r між травмуванням насіння та окисненням олії) аналізи. Дослідження проводили на базі УНУ з насінням сафлору красильного (Carthamus tinctorius L.) урожаю 2023–2025 рр. Фактор А (Сорт): ‘Добриня’ (К), ‘Живчик’, ‘Сонячний’. Фактор В (Ступінь механічного травмування). Фактор С (Температурний режим зберігання). Результати. Дослідження динаміки кислотного числа (КЧ) дозволило встановити глибину гідролітичного розпаду олії під впливом екзогенних та ендогенних чинників. За контроль у дослідженні прийнято показники цілого насіння сорту ‘Добриня’ за стабільного охолодження (+5°C), де кислотне число (КЧ) протягом усього терміну зберігання залишалося мінімальним і не перевищувало 0,82 мг КОН/г. Вихідні значення КЧ у свіжозібраному насінні (0 міс.) коливалися в межах 0,62–0,92 мг КОН/г, що свідчить про високу якість вихідної сировини та її відповідність нормативним вимогам до харчових олій. Порівняльний аналіз показав, що контрольні варіанти всіх трьох генотипів за температури +5°C зберігали біохімічну стабільність протягом 12 місяців, тоді як будь-яке відхилення від контрольних параметрів (травмування або підвищення температури) призводило до вірогідного зростання кислотності олії. Встановлено, що сорт ‘Живчик’ володіє найвищою резистентністю до накопичення вільних жирних кислот.